Суспільство

Чоловіку відмовили у відстрочці для догляду за матір’ю, бо ТЦК не знайшов його на військовому обліку: що сказав суд

Чоловік звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку від мобілізації через необхідність постійно доглядати за матір’ю, однак отримав відмову. Причиною стало не те, що він не підтвердив потребу матері у догляді або не мав права на відстрочку: комісія послалася на те, що, за даними Реєстру, заявник не перебував на військовому обліку у відповідному ТЦК.

Він оскаржив відмову і надав суду посвідчення про приписку, яке свідчило про перебування його на військовому обліку ще з 1994 року. Доказів того, що згодом його з цього обліку зняли, ТЦК суду не надав. Харківський окружний адміністративний суд скасував відмову та зобов’язав комісію розглянути заяву чоловіка по суті.

Обставини справи

У вересні 2024 року чоловік направив поштою до відповідного ТЦК заяву та документи для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Підставою він зазначив пункт 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — необхідність здійснювати постійний догляд за матір’ю.

З матеріалів справи випливає, що заяви були направлені 16 та 27 вересня 2024 року.

Комісія розглянула звернення і протоколом №43 від 31 жовтня 2024 року відмовила у наданні відстрочки.

Причиною зазначили те, що заявник не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК.

У грудні чоловікові повідомили, що, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, він не перебуває на військовому обліку в жодному відповідному органі. Також йому рекомендували особисто прибути до районного ТЦК та СП за місцем проживання.

Чоловік із цим не погодився та звернувся до суду. Він зазначав, що перебуває на військовому обліку з 1994 року, а місце його реєстрації до моменту звернення за відстрочкою не змінювалося.

У матеріалах справи №520/32926/24 було посвідчення про приписку до призовної дільниці, видане 14 лютого 1994 року, яке, як встановив суд, підтверджувало перебування позивача на військовому обліку у відповідному органі.

Водночас відповідач не надав суду інформації про зняття чоловіка з цього військового обліку.

Що суд сказав про військовий облік

Суд окремо проаналізував правила ведення військового обліку.

Законодавство покладає на призовників, військовозобов’язаних та резервістів низку обов’язків, зокрема щодо повідомлення про зміну персональних даних та дотримання правил військового обліку.

За їх порушення законодавством передбачена відповідальність.

Проте суд наголосив на принциповому для цієї справи моменті: порушення військовозобов’язаним правил військового обліку може мати наслідком притягнення його до встановленої законом відповідальності, однак не може бути підставою для нерозгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Крім того, у конкретній справі документ у матеріалах підтверджував взяття позивача на військовий облік ще у 1994 році, тоді як доказів його подальшого зняття з цього обліку відповідач суду не надав.

Тому суд дійшов висновку, що саме відповідний ТЦК був уповноваженим органом для розгляду заяви чоловіка про відстрочку та прийняття рішення за результатами такого розгляду.

Що суд сказав про подання документів поштою

Заяви про відстрочку чоловік направив до ТЦК поштовим зв’язком.

Аналізуючи цю обставину, суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою Кабміну №1487, не визначає конкретних способів подання документів, які підтверджують право на відстрочку, — власноруч,

поштою тощо — та не містить положень про необхідність особисто прибути до органу військового обліку саме для подання відповідних документів.

Водночас суд навів і положення пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабміну №560. Ця норма передбачала, що за наявності підстав для відстрочки військовозобов’язані особисто подають на ім’я голови комісії ТЦК за місцем перебування на військовому обліку заяву за встановленою формою та документи, які підтверджують право на відстрочку.

Однак у цій справі комісія фактично отримала заяви та документи чоловіка і ухвалила щодо них рішення. Причиною відмови, яку оцінював суд, було зазначено не спосіб подання заяви, а те, що заявник нібито не перебував на військовому обліку у відповідному ТЦК.

Тому з цього рішення не випливає загальний висновок про можливість у всіх випадках оформлювати відстрочку шляхом направлення заяви поштою. Суд оцінював конкретну відмову, ухвалену за конкретних обставин цієї справи.

Чому ТЦК мав розглянути питання по суті

Порядок №560 передбачає процедуру,

за якою комісія вивчає заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для відстрочки, а за необхідності направляє запити до державних органів або використовує інформацію з електронних реєстрів.

За результатами розгляду комісія ухвалює рішення про надання або відмову в наданні відстрочки.

Проте, як встановив суд, у цьому випадку заява та документи чоловіка по суті заявленої ним підстави для відстрочки не розглядалися.

Тобто комісія не надала оцінки тому, чи відповідає поданий пакет документів установленим вимогам та чи дійсно позивач має право на відстрочку у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір’ю.

Суд наголосив, що суб’єкт владних повноважень не може утримуватися від прийняття рішення, яке належить до його компетенції.

За таких обставин суд визнав рішення комісії про відмову таким, що не відповідає вимогам законодавства, та скасував його.

Чи означає рішення суду, що чоловік отримав відстрочку

Ні. Суд не надав чоловікові відстрочку та не встановив остаточно, що він має на неї право.

Позивач просив не лише скасувати відмову, а й фактично зобов’язати комісію надати йому відстрочку та видати відповідну довідку.

У цій частині суд вимоги не задовольнив.

Суд пояснив, що такі вимоги є передчасними, оскільки заява чоловіка по суті ще не була розглянута. Відповідно, суд не мав підстав наперед виходити з того, яким саме має бути результат такого розгляду.

Тому питання про те, чи підтверджують подані документи право чоловіка на відстрочку за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», має вирішити компетентна комісія.

Що вирішив суд

Харківський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії, оформлене протоколом №43 від 31 жовтня 2024 року, в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.

Комісію зобов’язали розглянути по суті заяви чоловіка від 16 та 27 вересня 2024 року про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за результатами ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У решті позовних вимог суд відмовив.

Також на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК стягнуто 484,

48 грн судового збору.

Щодо заявлених 6 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначив, що на момент ухвалення рішення позивач не надав доказів їх фактичного понесення та розміру. Водночас суд роз’яснив право подати такі докази протягом п’яти днів з дня ухвалення рішення по суті позову.

Таким чином, суд не вирішував замість комісії питання про право чоловіка на відстрочку. Він визнав неправомірним саме те, як комісія вирішила його заяву: пославшись на відсутність чоловіка на військовому обліку, хоча у справі був документ про взяття його на такий облік, а доказів зняття з нього відповідач не надав, комісія не перевірила заявлену чоловіком підставу для відстрочки та документи по суті.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

суд, закон, курс, Новина

Читайте ще