Суспільство

Військовий помер ще у 2016 році: суд збільшив матері виплату до 15 млн грн, хоча вона просила менше

Мати військовослужбовця, який помер ще у 2016 році, домоглася встановлення зв’язку його смерті із захистом Батьківщини лише через сім років, а згодом отримала від Міноборони 800 тисяч грн одноразової допомоги. Жінка звернулася до суду, вважаючи, що їй належить більша виплата — у розмірі 750 прожиткових мінімумів.

Однак Харківський окружний адміністративний суд пішов далі: визнав визначення допомоги за правилами, чинними на дату смерті військового, протиправним та зобов’язав Міноборони призначити матері 15 млн грн з урахуванням уже виплачених коштів.

Що сталося

Позивачка є матір’ю молодшого сержанта, який проходив військову службу та помер 28 грудня 2016 року.

Як установив суд, військовослужбовець мав посттравматичний стресовий розлад у стані загострення. Наслідком захворювання стала травма — різані рани шиї та кровотеча, яка спричинила його смерть. Відповідні обставини підтверджувалися, зокрема, висновком судово-психіатричного експерта.

21 серпня 2023 року Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ встановила, що захворювання, травма та причина смерті військовослужбовця пов’язані із захистом Батьківщини.

Його матері також було надано статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника України.

Питання призначення одноразової допомоги вже було предметом іншого судового процесу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі №520/31840/24 Міноборони зобов’язали повторно розглянути заяву матері щодо призначення та виплати одноразової допомоги у зв’язку зі смертю сина, пов’язаною із захистом Батьківщини.

5 травня 2025 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін, після чого воно набрало законної сили.

На виконання судового рішення Комісія Міноборони 20 червня 2025 року призначила матері військового одноразову допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на дату смерті її сина, — 800 тисяч грн.

26 вересня 2025 року ці кошти були виплачені.

Чому виник новий спір

Мати військовослужбовця не погодилася саме з розміром призначеної допомоги.

Вона вважала, що Міноборони неправильно застосувало законодавство, чинне на момент смерті її сина, та просила суд скасувати рішення Комісії в частині визначення виплати у 500 прожиткових мінімумів.

Позивачка просила зобов’язати Міноборони призначити їй допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, врахувавши вже виплачені 800 тисяч грн.

Міноборони натомість наполягало, що його рішення є законним.

Відомство виходило з положень Порядку №975, за якими днем виникнення права на одноразову допомогу у разі смерті військовослужбовця є дата смерті, зазначена у свідоцтві.

Оскільки син позивачки помер 28 грудня 2016 року, Міноборони вважало, що і підстави, і розмір виплати необхідно визначати відповідно до законодавства, чинного саме на цю дату. На той момент відповідний розмір допомоги становив 500 прожиткових мінімумів, що в цьому випадку становило 800 тисяч грн.

Суд: наслідки несвоєчасних дій держави не можна покладати на родину військового

Оцінюючи спір, суд звернув увагу на його виняткові обставини: смерть військовослужбовця настала у 2016 році, але держава встановила причинний зв’язок його захворювання, травми та смерті із захистом Батьківщини лише у 2023 році.

При цьому вже у 2025 році набрало законної сили судове рішення, яким Міноборони зобов’язали повторно розглянути заяву матері про виплату допомоги саме у зв’язку зі смертю сина,

пов’язаною із захистом Батьківщини.

Суд застосував, зокрема, сформовані у практиці Європейського суду з прав людини принципи «належного урядування» та «правомірних сподівань».

На переконання суду, негативні наслідки несвоєчасного встановлення державними органами обставин, необхідних для отримання соціальної виплати, не повинні покладатися на родину померлого військовослужбовця.

Суд зазначив, що ризик помилки державного органу має покладатися на державу, а не на особу, якої ця помилка стосується.

У рішенні суд також застосував сформульований ним підхід, названий «концепцією непоправної втрати». За ним при застосуванні відповідних норм необхідно першочергово враховувати трагічні наслідки для сім’ї військовослужбовця — його смерть, яка є непоправною втратою для родини.

При цьому суд наголосив на значенні не лише фізичного, а й психічного здоров’я військовослужбовців та зазначив, що війна забирає життя захисників не тільки безпосередньо під час бойових дій, але й унаслідок захворювань, спричинених війною.

ПТСР, травма і смерть: який зв’язок установив суд

Важливо, що суд не виходив із того,

що будь-яка смерть від захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини, автоматично створює право на виплату 15 млн грн.

Суд проаналізував конкретні обставини цієї справи та послався, зокрема, на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24.

Як зазначив суд, сам по собі висновок ВЛК про зв’язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 постанови Кабміну №168.

Водночас смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення відповідної одноразової допомоги, якщо медичні документи підтверджують необхідний причинний зв’язок із пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.

У цій справі суд установив причинний зв’язок між участю військовослужбовця у захисті Батьківщини, його психіатричним захворюванням — ПТСР, травмою, що стала наслідком цього захворювання, та смертю.

Крім того, ВЛК визнала захворювання, травму та причину смерті пов’язаними із захистом Батьківщини.

Чому суд вирішив застосувати правила про 15 млн грн

Суд у справі №520/26495/25 дійшов висновку,

що в конкретних обставинах цієї справи визначати розмір допомоги виключно за законодавством, чинним на момент смерті військовослужбовця у 2016 році, неправильно.

За висновком суду, держава повинна була своєчасно встановити справжні причини смерті військовослужбовця та обставини, необхідні для соціального захисту його родини.

Однак відповідний причинний зв’язок був офіційно встановлений лише через кілька років.

Суд зазначив, що мати загиблого Захисника не повинна нести тягар негативних наслідків такої тривалої затримки.

Застосувавши положення Конституції, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та принципи «правомірних сподівань» і «належного урядування», суд сформулював висновок, що держава має виплатити допомогу «у тому розмірі і того виду, які є актуальними на дату виплати, а не на дату смерті».

Тому Харківський окружний адміністративний суд вирішив застосувати до спірних правовідносин постанову Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року, яка передбачає у визначених нею випадках одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн.

Мати просила 750 прожиткових мінімумів, але суд визначив 15 млн грн

Позивачка просила зобов’язати Міноборони призначити їй допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму з урахуванням уже отриманих 800 тисяч грн.

Проте суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України та необхідністю забезпечення ефективного захисту порушеного права, вийшов за межі позовних вимог у частині визначення розміру допомоги.

Суд також врахував, що, за його оцінкою, позивачка протягом близько десяти років не отримувала належного розміру допомоги.

У результаті Харківський окружний адміністративний суд:

  • визнав протиправним та скасував рішення Комісії Міноборони від 20 червня 2025 року в частині призначення одноразової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму;
  • зобов’язав Міноборони призначити та виплатити матері військовослужбовця одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн відповідно до постанови Кабміну №168 та Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням раніше здійснених виплат;
  • стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Міноборони 1211,20 грн судового збору;
  • встановив судовий контроль за виконанням рішення та зобов’язав Міноборони протягом 30 днів із дня набрання ним законної сили подати звіт про виконання.
Таким чином, суд не присудив позивачці ще 15 млн грн додатково до вже отриманих 800 тисяч грн. Загальний визначений судом розмір одноразової допомоги становить 15 млн грн, з якого мають бути враховані раніше здійснені виплати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Дія, курс, Новина, суд, закон

Читайте ще