Стрімке поширення безпілотників уже змінило правила гри у авіації. Дрони використовують у бізнесі, логістиці, сільському господарстві, моніторингу, обороні та просто в повсякденному житті. Але технології розвиваються значно швидше, ніж законодавство. І поки безпілотна авіація робить черговий технологічний стрибок, держави часто лише намагаються наздогнати нові ризики.
Для України ця проблема має особливу вагу. В умовах воєнного стану безпілотник — це вже не просто гаджет чи інструмент для аерозйомки. Будь-який несанкціонований політ може створювати реальну загрозу безпеці, перешкоджати роботі військових або інших державних служб і ставати предметом особливої уваги з боку правоохоронних органів.
Саме у Верховній Раді відзначають необхідність гармонізації українських правил із правом Європейського Союзу. У парламенті було зареєстровано проєкт закону № 15531.
Повітряний кодекс: які дрони більше не реєструватимуть, але братимуть на облік
Найбільші зміни законопроєкт пропонує внести саме до Повітряного кодексу України.
Чинна редакція пункту 4 частини восьмої статті 39 Повітряного кодексу передбачає,
що реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден не підлягають безпілотники з максимальною злітною масою до 20 кілограмів якщо вони використовуються для розваг, у позашкільній освіті, науковій або спортивній діяльності.
Законопроєкт пропонує повністю змінити ці правила. Основною стає категорія БПЛА з максимальною злітною масою від 0,25 до 25 кілограмів
Такі безпілотники не підлягатимуть реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден, якщо вони використовуються у визначених законом цілях — зокрема для розваг, спортивної діяльності, позашкільньої освіти, науки або спеціального призначення.
Але є важливий нюанс: відсутність державної реєстрації більше не означатиме відсутність державного контролю.
Новою частиною одинадцятою статті 39 пропонується запровадити обов’язковий та безоплатний облік безпілотних повітряних суден з максимальною злітною масою від 0,25 до 25 кілограмів
Тобто модель пропонується така: дрон може не підлягати реєстрації як цивільне повітряне судно, але він все одно має бути взятий на державний облік. Власник отримує обов’язок повідомити державу про існування такого БПЛА.
Для власників дронів, які вже перебуватимуть у користуванні на момент набрання законом чинності, передбачається перехідний період.
БПЛА вагою від 250 грамів до 25 кілограмів необхідно буде поставити на облік протягом шести місяців
Контроль поширять не лише на БПЛА, а й на дистанційних пілотів
Ще одна зміна стосується не самого апарата, а людини, яка ним керує.
Законопроєкт розширює повноваження уповноваженого органу у сфері цивільної авіації. Відповідні зміни до статті 11 Повітряного кодексу дозволять розробити нові Авіаційні правила України, які визначатимуть:
- порядок експлуатації повітряних суден;
- вимоги до віку та компетентності дистанційних пілотів
- порядок оцінки експлуатаційних або операційних ризиків;
- порядок обліку БПЛА;
- правила надання адреси повітряного судна.
Політ без обліку — під забороною
Законопроєкт також пропонує доповнити статтю 30 Повітряного кодексу новими прямими заборонами.
Зокрема, передбачається заборона експлуатації цивільного повітряного судна:
- без державної реєстрації або без взяття на облік якщо такий обов’язок передбачений законодавством;
- у місці здійснення спеціального поліцейського контролю без погодження з Національною поліцією України.
Нові правила не обмежуються обов’язком зареєструвати або поставити безпілотник на облік. Щоб ці вимоги працювали, законопроєкт пропонує доповнити КУпАП новою статтею 112-1 «Порушення правил та порядку експлуатації безпілотних повітряних суден»
Для окремих порушень пропонується встановити штрафи, які можуть сягати 204 тисяч гривень а в окремих випадках — із конфіскацією самого безпілотника та його складових.
За що пропонують штрафувати?
Законопроєкт формує п’ять основних груп порушень.
- Експлуатація цивільного БПЛА без державної реєстрації або без взяття на облік пропонується карати штрафом: від 3 000 до 5 000 НМДГ — від 51 000 до 85 000 гривень.
- За експлуатацію БПЛА в місці здійснення спеціального поліцейського контролю без погодження з Національною поліцією пропонується встановити штраф від 5 000 до 7 000 НМДГ — від 85 000 до 119 000 гривень.
- Ще суворіша відповідальність передбачається за створення радіозавад або інших перешкод польотам безпілотників, які використовуються силами безпеки та оборони під час забезпечення громадського порядку, протидії злочинності, проведення публічних заходів або на територіях зі спеціальним режимом. Санкція — від 6 000 до 8 000 НМДГ тобто від 102 000 до 136 000 гривень.
- Навмисне приховування даних про дрон. Окремо законопроєкт пропонує притягувати до відповідальності за втручання в конструкцію безпілотника або обладнання дистанційного керування, якщо такі зміни спрямовані на приховування реєстраційних даних, місцезнаходження чи траєкторії переміщення БПЛА.
І принципова відмінність полягає в тому,
що конфіскація БПЛА та/або складових частин системи пропонується як обов’язкове додаткове стягнення
- Якщо особа протягом року повторно вчинить одне з передбачених статтею порушень, штраф може зрости до від 10 000 до 12 000 НМДГ — від 170 000 до 204 000 гривень. При цьому також може застосовуватися конфіскація.
Право складати адміністративні протоколи пропонується надати Національній поліції та Державній прикордонній службі — за визначеними частинами статті, пов’язаними з порушеннями, що належать до сфери її повноважень.
Законопроєкт пропонує внести зміни до статті 262 КУпАП і прямо надати уповноваженим працівникам поліції та прикордонникам право здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушують правила та порядок експлуатації цивільних БПЛА.
Від штрафу до кримінальної справи: один законопроєкт — дві версії покарання
До Кримінального кодексу пропонується додати дві нові статті —
276-2 та 276-3
Нова стаття 276-2 КК стосуватиметься порушення правил та порядку експлуатації безпілотних повітряних суден.
Для кримінальної відповідальності мають настати передбачені законом наслідки
Зокрема, йдеться про ситуації, коли порушення призвело до:
- середньої тяжкості тілесних ушкоджень;
- заподіяння великої матеріальної шкоди;
- тяжкого тілесного ушкодження;
- смерті людини;
- загибелі кількох людей.
Якщо ж наслідком стане тяжке тілесне ушкодження або смерть людини, санкція може зрости до позбавлення волі на строк від 5 до 7 років
У разі загибелі кількох осіб — від 7 до 10 років позбавлення волі
Окрема кримінальна стаття пропонується для випадків керування безпілотником у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.
Відповідальність може наставати не лише за безпосереднє керування БПЛА у стані сп’яніння, а й за передачу керування особі, яка перебуває в такому стані, якщо це призвело до передбачених законом наслідків
За базовий склад законопроєкт передбачає штраф,
виправні роботи, обмеження волі або позбавлення волі на строк до трьох років
Якщо діяння вчинене повторно або спричинило тяжке тілесне ушкодження чи смерть однієї людини, пропонується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років
Якщо ж загинуло кілька осіб — від 8 до 12 років позбавлення волі
Законопроєкт пропонує прямо охопити кримінально-правовим регулюванням використання радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв із порушенням вимог Повітряного кодексу та законодавства у сфері радіочастотного ресурсу, якщо такі дії створюють небезпеку для життя людей або можуть спричинити інші тяжкі наслідки.
Водночас документ передбачає важливий виняток для оборонно-промислового комплексу. Запропоновані обмеження не повинні блокувати випробування та дослідно-конструкторські роботи з військовою і спеціальною технікою, якщо вони проводяться у визначених і погоджених спеціальних зонах або на полігонах.
Але, між текстом законопроєкту та порівняльною таблицею наявні прямі розбіжності. За ч. 1 ст. 276-2 у порівняльній таблиці передбачено штраф 5 000–7 000 НМДГ,
тоді як у тексті законопроєкту — 5 000–8 000 НМДГ. Різниця у верхній межі становить 1 000 НМДГ, або 17 000 грн.
За ч. 2 ст. 276-2 таблиця встановлює позбавлення волі від 4 до 7 років, а текст проєкту — від 5 до 7 років, тобто мінімальну межу збільшено на 1 рік.
Ще суттєвіша розбіжність міститься у ч. 1 ст. 276-3: таблиця передбачає штраф 5 000–8 000 НМДГ, тоді як текст проєкту — 2 000–4 000 НМДГ. Отже, санкції відрізняються вдвічі, що безпосередньо впливає на обсяг кримінальної відповідальності.
Такі розбіжності мають бути усунені до розгляду законопроєкту, оскільки порушують вимоги юридичної визначеності та створюють ризик неоднозначного тлумачення санкцій.Загалом проєкт потребує доопрацювання для забезпечення правової визначеності, пропорційності відповідальності та узгодженості між усіма його положеннями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
