20 серпня 2026 року представники професійної спільноти, парламенту та Міністерства юстиції обговорили кримінальні ризики у процедурах банкрутства та законодавчі механізми захисту арбітражних керуючих. Круглий стіл провели Комітет Асоціації правників України з конкурсного права спільно із Секцією адвокатів, юристів юридичних компаній та самозайнятих юристів АПУ і Радою арбітражних керуючих міста Києва.

Головною темою заходу стало обговорення законопроєкт №15217, який має усунути прогалину між задекларованою КУзПБ незалежністю арбітражного керуючого та відсутністю дієвих механізмів його захисту під час виконання професійних повноважень. Учасники проаналізували випадки обшуків, допитів, вилучення професійної документації та використання кримінальних проваджень як можливого засобу тиску на арбітражного керуючого.
Що пропонує законопроєкт №15217Автори законодавчої ініціативи звертають увагу, що Кримінальний кодекс передбачає спеціальні гарантії для суддів, правоохоронців, державних і приватних виконавців, тоді як арбітражні керуючі, попри особливий характер їхніх функцій у процедурах неплатоспроможності,
аналогічного рівня захисту не мають.
Законопроєкт пропонує встановити кримінальну відповідальність за опір, втручання у діяльність арбітражного керуючого, погрози та посягання на його життя, здоров’я чи майно. Крім того, передбачаються додаткові кримінальні процесуальні гарантії та адміністративна відповідальність посадових осіб за неправомірну відмову або несвоєчасне, неповне чи недостовірне надання інформації на запити арбітражного керуючого.
Окремий блок змін стосується кримінальних проваджень щодо самих арбітражних керуючих. Зокрема, пропонується врегулювати повідомлення Міністерства юстиції та Національної асоціації арбітражних керуючих про відповідні провадження та застосування запобіжних заходів.
Кримінальне провадження може фактично зупинити процедуру банкрутстваУчасники круглого столу звернули увагу, що тиск на арбітражного керуючого впливає не тільки на конкретного фахівця, а й на всю процедуру банкрутства та інтереси кредиторів.
Серед найбільш проблемних ситуацій називали відкриття кримінальних проваджень із подальшими обшуками, виїмками та вилученням документів і техніки.
Наслідком може стати затримка інвентаризації та формування ліквідаційної маси, проведення аукціонів і розрахунків із кредиторами.
Під час дискусії було виділено три основні моделі можливого тиску: використання кримінального провадження для дискредитації та заміни арбітражного керуючого, технічне блокування його роботи через слідчі дії та криміналізація як засіб примусу до бездіяльності.
Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції Сергій Донков звернув увагу, що передбачений КУзПБ механізм повідомлення про кримінальні провадження щодо арбітражних керуючих на практиці належним чином не працює. За його словами, Мін’юст у деяких випадках дізнається про кримінальні провадження та застосовані запобіжні заходи з відкритих джерел, тоді як передбачені законом повідомлення від уповноважених органів не надходять ані до міністерства, ані до Національної асоціації арбітражних керуючих. Це створює проблеми, зокрема, під час дисциплінарних проваджень.
Водночас під час круглого столу прозвучали й застереження щодо законопроєкту. Представники окремих державних інституцій вважають, що розширення кола осіб зі спеціальним кримінально-правовим захистом потребує додаткового обґрунтування, зокрема статистики випадків втручання у діяльність арбітражних керуючих та оцінки ефективності вже чинних кримінально-правових механізмів.
Учасники дискусії планують доопрацювати пропозиції до законопроєкту №15217 та надати парламенту додаткові аргументи щодо необхідності посилення гарантій незалежності арбітражних керуючих.
Джерело: «Юридична газета»