Про це повідомляє ThePublic із посиланням на заяву колишнього уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя в ефірі День.LIVE та інформацію Верховної Ради про законопроєкт №15412.
За словами Кременя, кількість звернень громадян щодо ігнорування української мови у різних сферах суспільного життя не демонструє стійкого зменшення.
Він наголосив, що питання функціонування державної мови під час повномасштабної війни безпосередньо пов’язане з національною безпекою. Будь-які спроби обмежити українську мову або витіснити її з публічного простору Кремінь вважає загрозою для держави.
Водночас він назвав ненормальною ситуацію, коли на 36-му році незалежності громадян і посадовців досі доводиться примушувати виконувати мовне законодавство за допомогою штрафів.
Тарас Кремінь очолював інститут уповноваженого із захисту державної мови у 2020–2025 роках. Наразі посаду мовного омбудсмена обіймає Олена Івановська.
Які штрафи діють заразНині за порушення вимог закону про державну мову уповноважений може оголосити попередження або накласти адміністративне стягнення.
Залежно від виду порушення штраф за перший встановлений випадок становить від 3 400 до 8 500 грн.
За повторне порушення протягом року передбачено від 8 500 до 11 900 грн.
Адміністративна відповідальність застосовується, зокрема, за порушення мовних вимог посадовцями, у сфері освіти, обслуговування, інтернету, реклами, культури, транспорту, охорони здоров’я та під час публічних заходів.
Штраф не накладають автоматично лише на підставі повідомлення громадянина. Представники уповноваженого мають провести державний контроль, встановити обставини, скласти акт і, за наявності підстав, адміністративний протокол. Після цього уповноважений ухвалює рішення про попередження або штраф.
Як пропонують збільшити покаранняУ Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт №15412, який передбачає зміни до закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ще 21 законодавчого акта.
Документ пропонує збільшити штраф для суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо обов’язкового застосування української мови до 400–1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це становить від 6 800 до 17 000 грн.
Якщо порушення буде встановлено вперше,
уповноважений матиме право обмежитися попередженням.
За повторне ігнорування мовного законодавства протягом року пропонується встановити штраф від 1 200 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів — від 20 400 до 25 500 грн.
Отже, максимальна санкція порівняно з чинною може зрости більш ніж удвічі — з 11 900 до 25 500 грн.
Кого стосуватимуться нові вимогиЗаконопроєкт розширює перелік осіб, які зобов’язані володіти українською та використовувати її під час виконання службових обов’язків.
Вимогу пропонують прямо поширити на народних депутатів, керівників державних наукових установ і закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів.
Право працівника користуватися українською мовою планують захищати не лише після працевлаштування, а й безпосередньо під час співбесіди та оформлення на роботу.
Офіційні документи й тексти органів влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств повинні відповідати стандартам державної мови.
Що зміниться для бізнесу та рекламиУ текстовій і візуальній інформації для загального ознайомлення написи іншими мовами не зможуть бути більшими за українськомовний текст.
Покупців також пропонують завчасно попереджати, якщо комп’ютерна програма, яка продається в Україні, не має користувацького інтерфейсу державною мовою.
Для суб’єктів господарювання уточнять процедуру перевірок і відповідальність за ненадання споживачам інформації та послуг українською.
Закон не забороняє обслуговувати клієнта іншою мовою на його прохання, якщо це прийнятно для обох сторін. Однак перше звернення працівника до споживача, інформація про товари й послуги, меню, цінники та основне обслуговування мають бути українською.
Нові правила для освіти та дитячого відпочинкуЗаконопроєкт забороняє використовувати державну мову країни-агресора в освітньому процесі закладів позашкільної освіти.
У дитячих таборах та інших закладах оздоровлення працівників хочуть зобов’язати створювати українськомовне середовище й дотримуватися вимог мовного законодавства.
Приватні школи зможуть самостійно визначати мову освітнього процесу, але не зможуть обрати мовою навчання державну мову країни, яку Верховна Рада визнала агресором або окупантом.
Російськомовні твори можуть заборонити в публічному просторі
Зміни до закону про культуру передбачають заборону публічного виконання, показу та демонстрації творів мовою держави-агресора.
Обмеження також стосуватимуться фонограм, відеограм і музичних кліпів, у яких зафіксоване виконання таких творів.
Громадським об’єднанням дозволять подавати власні назви поряд з українською іноземною мовою, мовою корінного народу або національної меншини. Винятком стане мова держави-агресора чи держави-окупанта.
Коли штрафи можуть підвищитиЗаконопроєкт №15412 зареєстрували у Верховній Раді 15 липня 2026 року. Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вже рекомендував депутатам ухвалити його за основу.
Проте документ ще має пройти голосування в першому читанні, підготовку до другого читання та остаточне ухвалення. Після цього закон повинен підписати президент.
До завершення цієї процедури нові штрафи не діють. Порушників поки притягують до відповідальності за чинними нормами та розмірами санкцій.
Читайте нас у Telegram