Про це повідомляють кореспонденти Суспільного. Роботи триватимуть тиждень, повідомила Суспільному телефоном археологиня спеціалізованої установи «Волинські старожитності» Аліна Харламова: «Ці пошукові роботи не перші цього року. Плануємо продовжити їх приблизно на тиждень. Ми вирішили перевірити ще одну ділянку. Її вперше будуть опрацьовувати тому, що вона знаходиться поряд із старою дорогою, яка колись з'єднувала цвинтар Пужників та село. І є шанс, що можливо біля дороги буде ще одна братська могила. Будемо працювати траншейним методом за допомогою техніки, як і раніше. Діємо в рамках порядку, встановленого для пошукових робіт. Як завжди, ділянку перед дослідженням обстежили сапери на наявність вибухонебезпечних предметів», - розповіла Аліна Харламова.
Аліна Харламова
Віцепрезидент фонду «Свобода та демократія» Мацей Данцевич розповів, що учасники експедиції планують дослідити територію площею понад тисячу квадратних метрів: «Саме тут колись пролягала дорога, що з'єднувала цвинтар із костелом. У тій частині, де була дорога, тут ми плануємо знайти яму, яку шукаємо. Вона була біля дороги. Це мала бути велика яма, яка за словами свідків, мала кільканадцять метрів, тобто вдвічі більша за ту, яку ми знайшли раніше. Якщо це підтвердиться, то ми повинні знайти яму, в якій має бути кілька десятків, приблизно 40 осіб. Згідно з даними та свідченнями людей, які вижили, в лютому 45-го року тут загинуло 80–90 осіб».
Мацей Данцевич
За словами Мацея Данцевича, пошукові роботи фінансує Міністерство культури та національної спадщини Польщі. На місці польсько-українська група співпрацює з представниками місцевого самоврядування та влади: «З самого початку ми могли розраховувати на допомогу з боку України. Я завжди кажу, що співпраця з місцевою адміністрацією складається дуже добре - починаючи з Тернополя і аж до самого Коропця, адже саме тут простягається юрисдикція коропецької влади. І ми отримуємо допомогу. Нас тут також охороняють відповідні українські служби, тож я б справді сказав, що для нас, з Польщі, тут усе так, як має бути. Я особисто дякую українській стороні за ці можливості», - зазначає Мацей Данцевич.
Нагадаємо, у вересні 2025 року після ексгумації на території колишнього села Пужники перепоховали останки тіл 42 людей, які загинули в 1945 році.
Анджей Осовський
Професор Поморського медичного університету Анджей Осовський повідомив, що в лабораторії в Щецині раніше ідентифікували останки 8 людей, які загинули в Пужниках, а впродовж останніх кількох днів дослідили зразки ще чотирьох ексгумованих: «Ми маємо справу з рештками, які є дуже деградованими, знищеними. Рештки часто молодих людей, що також призводить до того, що ці скелети не є добре збереженими. Але не зважаючи на це, нам вдалося отримати в більшості матеріалу генетичні профілі. Сьогодні ми знаємо, на підставі аналізів генетичних, що в могилі було поховано щонайменше 43 особи. Після антропологічних досліджень ми говорили про 42, а після генетичних досліджень можемо сказати, що це було щонайменше 43 особи. Щоб когось ідентифікувати, ми повинні мати генетичний матеріал від близьких жертв. Знаємо, що не всіх нам вдасться ідентифікувати, бо є занадто велика часова відстань. Але з часом з'являтимуться інші родичі, тоді кількість ідентифікованих буде все більшою».
Андрій Сибіга
Нагадаємо, під час попереднього пошукового етапу, який відбувся у Пужниках в червні цього року, масового поховання не виявили. За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, Україна зацікавлена в стратегічному партнерстві з Польщею і жодних перешкод для проведення ексгумаційних робіт на території України немає: «Є певні процедури, вони дотримуються, тому жодних перешкод немає і ці роботи будуть тривати. Звичайно, що ми також розраховуємо на зустрічні кроки польської сторони. Очікуємо на надання необхідних дозволів. Українська сторона направила відповідні запити щодо проведення ексгумаційних робіт на території Польщі в тих місцях, які ми спільно визначили. У нас створена спільна комісія. Вважаю, що ця пікова негативна кульмінаційна точка кризи в наших відносинах подолана і ми зараз виходимо на правильний демократичний трек спільної взаємодії. Ми потребуємо один одного, наша безпека нероздільна. Українська і польська безпека нероздільна і запорукою стабільної європейської безпеки є наша взаємодія з Польщею».
