Рада суддів України нагадала про свої рекомендації щодо роботи судів під час повітряної тривоги та наголосила, що запровадження нового «жовтого» рівня загрози не змінює підстав для рекомендацій проведення судових засідань.
У рішення РСУ № 23 від 5 серпня 2022 року суддям і керівникам органів та установ системи правосуддя рекомендували не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та заздалегідь визначити алгоритм дій на надзвичайні ситуації на період воєнного стану.
Що має відбуватися під час тривоги
У РСУ зазначають, що під час повітряної тривоги пріоритетом має залишатися безпека людей. У рекомендаціях Ради йдеться про необхідність припинити роботу та вжити заходів безпеки, а за відсутності належного укриття — розглядати можливість переведення працівників на дистанційну роботу.
Щодо судових засідань, то у розроблених на основі рекомендацій РСУ правилах ефективного судочинства прямо передбачено: при повітряній тривозі робота суду зупиняється, учасники залишають приміщення та переходять до укриття. Після відбою робота поновлюється, а розгляд може бути продовжений із тієї стадії,
на якій його було зупинено.
Якщо учасник справи не зміг прибути до суду через повітряну тривогу, він має оперативно повідомити про це суд. Якщо засідання відбулося після відбою, але людина не встигла дістатися суду через перебування в укритті, суд має з’ясувати причини неявки та за відповідних обставин відкласти розгляд.
Водночас РСУ наголошує, що єдиного для всіх судів механізму не встановлено Щодо невідкладних справ під час тривоги остаточна імплементація рекомендацій залежить від суддівського самоврядування конкретного суду, рішень зборів суддів, оскільки безпекова ситуація в регіонах різна.
Запровадження «жовтого» рівня
РСУ окремо зазначила, що зміни, пов’язані із запровадженням нового «жовтого» рівня загрози, не дають підстав для перегляду рекомендацій Ради щодо порядку проведення судових засідань, адже безпека людей залишається пріоритетом.
Питання стало особливо актуальним після ситуацій у Києві, коли адвокати скаржилися, що різні суди можуть по-різному організовувати роботу під час однієї й тієї самої повітряної тривоги. В одному суді засідання знімають із розгляду,
в іншому можуть не допускати людей до приміщення, тоді як у третьому, за твердженнями адвокатів, засідання продовжуються.
Практика Верховного Суду
Водночас у Верховному Суді пояснили, чим повинен керуватися суд під час оголошення «Повітряної тривоги».
ВС зазначив, що під час вирішення питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, в якій на початку судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоровя людини, обов’язком суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та враховувати те, що відсутній учасник справи не зʼявився в судове засідання з обʼєктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка обʼєктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин (постанова Верховного Суду від 6 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11,
провадження № 61-6434св23).
У справі, яку переглядав Верховний Суд, 4 квітня 2023 року під час розгляду апеляції у Київському апеляційному суді тривала повітряна тривога. Її оголосили о 12:38 ще до початку судового засідання, а відбій пролунав лише о 14:41. Попри це, апеляційний суд завершив розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
ВС визнав такий підхід передчасним і передав справу на новий розгляд до апеляційного суду. Суд наголосив, що учасники мали об’єктивні перешкоди для явки через повітряну тривогу, а отже суд мав належним чином врахувати ці обставини для забезпечення всебічного, повного та справедливого розгляду справи.
Постанова КЦС ВС від 2 квітня 2025 року у справі № 369/2256/20 та від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
