У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України”.
Про це повідомив у Телеграмі голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, передає Рубрика .
Документ зареєстрований на сайті парламенту за №16119.
Як Бабак, під час підготовки законопроєкту вдалося знайти рішення, яке, за його словами, одночасно: захищає українську мову,
визначає права національних меншин і корінних народів,
має допомогти Україні у виконанні євроінтеграційних зобов’язань. Зокрема, Бабак заявив, що законопроєкт має сприяти розблокуванню відкриття двох переговорних кластерів у межах процесу вступу України до Європейського Союзу після зняття вето Угорщини. “Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту”, – заявив він. За словами голови освітнього комітету, ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин,
мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу. Водночас документ має забезпечити виконання важливої частини євроінтеграційних зобов’язань України.
Використання мов корінних народів і нацменшин в освіті
Законопроєкт передбачає, що українська була і залишається державною мовою освітнього процесу. Водночас документ чіткіше визначає можливості використання поряд із державною мовою мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.
Як пояснив Бабак, це, зокрема, стосуватиметься учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини. “Наприклад, якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Європейського Союзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому залишається державною мовою освітнього процесу, а зміни стосуються виключно мов країн Європейського Союзу”, – пояснив народний депутат. Окреме положення законопроєкту стосується запровадження поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти).
Для того щоб заклад освіти міг претендувати на такий статус, у ньому має бути щонайменше 50%+1 учень, які навчаються мовою відповідної національної меншини (спільноти). При цьому положення стосується виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу. “За розрахунками МОН, це потенційно 149 освітніх закладів – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України. Тобто йдеться про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів, але в жодному разі не про зміну мовної моделі освіти в Україні”, – додав Бабак. Батьки зможуть ініціювати більше навчання українською
Ще одна запропонована зміна передбачає право батьків ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою.
Для цього необхідно буде подати письмову заяву від батьків не менш ніж двох третин учнів відповідного класу або групи. Після цього відповідне рішення ухвалюватиме заклад освіти.
Таким чином, законопроєкт передбачає механізм, за яким батьки зможуть порушувати питання щодо збільшення кількості предметів, які викладаються державною мовою.
Зміни для керівників окремих приватних закладів освіти
Крім того, парламентарії пропонують змінити вимогу щодо мовного сертифіката для керівників окремих приватних закладів освіти.
Ця норма стосуватиметься вузького кола керівників приватних закладів, у яких є класи або групи, де освітній процес відбувається мовою корінного народу чи національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.
Для таких керівників пропонується не вимагати підтвердження рівня володіння українською мовою державним сертифікатом доти, доки вони залишаються на відповідній посаді.
За даними Міністерства освіти і науки, це положення стосується керівників лише 29 закладів освіти по всій Україні. “Ми якраз знайшли рішення, яке дозволяє забезпечити права національних меншин, не поступаючись позиціями української мови. Ми виконуємо свої зобов’язання перед громадянами України. І продовжуємо рух до членства в Європейському Союзі. Саме такий баланс ми заклали в цей законопроєкт”, – резюмував Бабак. Очікуваний вплив законопроєкту
Очікується, що ухвалення законопроєкту матиме позитивний вплив на забезпечення права осіб, які належать до національних меншин (спільнот)
України та корінних народів України, на здобуття освіти з урахуванням їхніх мовних і культурних потреб.
Згідно із запропонованими змінами, їхня реалізація також має сприяти підвищенню якості освітнього процесу державною мовою та мовами національних меншин (спільнот) і корінних народів України.
Окремо передбачається забезпечення балансу між необхідністю належного володіння державною мовою та збереженням мовної ідентичності відповідних спільнот. Крім того, запропоновані зміни мають створити більш сприятливі умови для розвитку багатомовної освіти.
Бабак зазначив, що питання захисту прав національних меншин давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині у відносинах України з Європейським Союзом. Захист таких прав є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Виконання відповідного Плану заходів є однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС. “…Останні два тижні ми разом із керівництвом ВР та колегами з парламентських комітетів, представниками Уряду доопрацьовували текст, відстоювали позицію України і вели додаткові перемовини з Європейськими партнерами та Угорщиною. І, виявляється, можна знайти розумний компроміс, на який не здатні були попередні освітні дипломати“, – розповів Бабак. Нагадаємо, Київ і Будапешт домовилися провести новий раунд експертних консультацій щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Переговори можуть стати кроком до розблокування євроінтеграційного процесу України.
Варто зазначити, що попередній уряд Угорщини протягом тривалого часу не погоджувався дати “зелене світло” для початку переговорів між Європейським Союзом та Україною щодо вступу до ЄС.
