У російському підручнику “Донбасс и Новороссия. История нашего края” для 6–7 класів історію регіону вибудовують як послідовний рух до Росії, а перебування Донбасу та півдня України у складі України подають як нібито нав’язаний ззовні етап. На це звернув увагу керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
Джерело: керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
Підручник для 6–7 класів у 2026 році включили до федерального переліку навчальної літератури РФ. Російське історичне товариство повідомляло, що у 2026/27 навчальному році його почали використовувати для школярів на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
“Повернулися до Росії” ще до першого параграфа
За аналізом Андрющенка, вже на початку підручника автори стверджують, що землі Донбасу та так званої “Новоросії” нібито “повернулися до складу Росії” близько двох із половиною століть тому.
Водночас включення цих територій до Української РСР автори описують як таке, що відбулося “проти волі жителів”, а повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році пояснюють як вимушений крок Росії.
Таким чином, ще до розгляду конкретних історичних подій школярам задають готову інтерпретацію: Росія постає як “природний” центр тяжіння регіону, а Україна — як тимчасовий і чужий елемент. Аналогічне протиставлення формулювань у підручнику раніше аналізував і сам Андрющенко.
Запорозька Січ без пояснення її ліквідації
У підручнику згадують Запорозьку Січ, запорожців, паланки, зимівники, торгівлю та конфлікти з Росією.
Водночас, за словами Андрющенка, Нова Січ просто “існувала до 1775 року”, без окремого пояснення того, що її ліквідували російські війська за наказом Катерини II.
Надалі території колишньої Січі вже описують як такі, що були “включені” до Новоросійської губернії.
Після цього в підручнику починається тема “Рождение Новороссии”, а південні землі описують як “пустельні степи”, які Росія нібито перетворила на процвітаючий регіон.
Українізацію подають як нав’язуванняОкремий блок присвячений подіям XX століття.
За аналізом Андрющенка, українізацію 1920-х років автори описують як процес, якому Донбас нібито “піддався”, а українську мову — як нав’язану місцевому населенню згори.
Розвиток української освіти в підручнику пов’язують із нібито уповільненням розвитку регіону, а використання української мови описують переважно в негативному контексті.
Незалежна Україна — в лапках, 2014 рік — “боротьба за незалежність”Розділ про період після 1991 року має назву “В ‘самостийной’ Украине”.
Натомість події після 2014 року автори називають “боротьбою за незалежність”, але вже в значенні відокремлення від України.
Останній параграф підручника має назву “Возвращение в Россию”.
В одному із завдань школярам пропонують пояснити, як “боротьба Донбасу і Новоросії за повернення до Росії” стала прикладом мужності та єдності. Тобто сама постановка питання вже містить потрібну авторам оцінку подій.
Що відомо про сам підручник“История нашего края. Донбасс и Новороссия” для 6–7 класів офіційно внесений Мінпросвіти РФ до федерального переліку підручників.
Російське історичне товариство, яке брало участь у його розробці, прямо заявляє, що курс має бути інтегрований у загальну історію Росії.
РанішеПетро Андрющенко уже аналізував підручник для 5 класу. Там історію Русі також вибудовують через Москву як головний центр історичної спадкоємності, а Україна як окремий історичний суб’єкт фактично відсувається на другий план.
ТакожТРИБУН писав, що ці підручники почали використовувати у школах на окупованих територіях із нового навчального року. Російське історичне товариство підтверджує використання курсу для 5–7 класів у 2026/27 навчальному році.
Читайте також:
“Русь” без України: як у російському підручнику п’ятикласникам пояснюють історію Донбасу
Освіта в окупації: що зміниться в школах Луганщини та Донеччини з 1 вересня
У школах окупованого Маріуполя відкрили кадетські класи Слідчого комітету РФ
