Тимчасовий захист для понад 4,4 млн українців у Європейському Союзі (ЄС) діятиме до 4 березня 2028 року, після чого для подальшого легального проживання можуть використовуватися трудові, студентські, сімейні та інші дозволи відповідно до законодавства окремих країн. Європейський комітет регіонів закликає підготувати поступовий перехід до нових правил і забезпечити можливість добровільного та безпечного повернення до України, однак остаточні рішення щодо перебування українців після 2028 року ще не ухвалені.
Відповідні рекомендації містяться у висновку Європейського комітету регіонів, ухваленому 13 жовтня 2026 року під час 173-ї пленарної сесії. Документ має назву "Від тимчасового захисту до сталих рішень для переміщених українців у ЄС – роль міст і регіонів".
Головна мета ініціативи – забезпечити українцям передбачувані умови перебування після завершення дії тимчасового захисту та створити механізми добровільного повернення додому, коли це стане безпечним. Важливо, що йдеться поки про рекомендації консультативного органу ЄС, а не про вже ухвалені нові міграційні правила.
Тимчасовий захист українців завершиться у 2028 році:
що вирішили в ЄСМеханізм тимчасового захисту Європейський Союз запровадив у березні 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Він дозволив мільйонам українців отримати законні підстави для проживання в державах ЄС без проходження стандартної процедури надання міжнародного захисту.
Завдяки цьому українці отримали доступ до ринку праці, освіти, медичних послуг та соціальної підтримки відповідно до встановлених правил. Для багатьох родин такий механізм став можливістю швидко облаштувати життя після вимушеного переїзду.
Однак, тимчасовий захист від самого початку створювався як надзвичайний інструмент реагування на масове переміщення людей, а не як постійний міграційний статус. Наразі його дію продовжено до 4 березня 2028 року. Саме до цієї дати українці, які відповідають встановленим вимогам, можуть користуватися передбаченими механізмом правами.
Проблема полягає в тому, що після завершення тимчасового захисту мільйони людей потребуватимуть інших законних підстав для перебування у країнах Європейського Союзу. Особливо актуальним це питання є для українців,
які за кілька років життя за кордоном уже працевлаштувалися, вивчили місцеві мови, відкрили бізнес, орендують житло або виховують дітей, які навчаються в європейських школах.
За даними Євростату, станом на 31 серпня 2026 року тимчасовим захистом у країнах ЄС користувалися приблизно 4,43 млн людей, які залишили Україну через війну. Найбільша кількість отримувачів перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії.
У Європейському комітеті регіонів вважають, що для такої кількості людей необхідно завчасно підготувати зрозумілий механізм переходу до інших форм легального проживання. Доповідачка Комітету, голова парламенту Бремена Антьє Гротеєр наголосила, що тимчасовий захист був необхідним рішенням в умовах надзвичайної ситуації, однак він не може нескінченно замінювати звичайні міграційні процедури.
Які дозволи на проживання можуть отримати українці після 2028 рокуОдин із головних напрямів запропонованої політики – поступовий перехід українців із тимчасового захисту на інші законні підстави перебування. Замість створення єдиного нового статусу для всіх українців європейським державам рекомендують
використовувати наявні міграційні механізми та, за потреби, адаптувати процедури переходу. Серед можливих варіантів:
-
дозвіл на проживання через працевлаштування – його зможуть оформлювати українці, які відповідають вимогам відповідної держави щодо роботи, доходу, кваліфікації та інших умов;
-
студентський дозвіл на проживання – такий варіант може бути доступним українцям, які навчаються у закладах освіти та виконують вимоги щодо студентського статусу;
-
дозвіл на підставі підприємницької діяльності – він може стосуватися людей, які ведуть бізнес у країні проживання та відповідають встановленим критеріям;
-
проживання через возз'єднання сім'ї – цей механізм може застосовуватися за наявності відповідних сімейних зв'язків і виконання умов національного законодавства.
підтвердження доходів, зайнятості, навчання та інших обставин.
Наприклад, людина, яка кілька років працює в Німеччині, потенційно може претендувати на відповідний трудовий дозвіл, якщо відповідає німецькому міграційному законодавству. Натомість студент українського походження в Польщі може розглядати можливість отримання дозволу на проживання з метою навчання.
Проте ці процедури не є однаковими в усіх державах ЄС, а наявність роботи чи навчання сама по собі не гарантує позитивного рішення. Європейський комітет регіонів закликає зробити перехід максимально передбачуваним, щоб українці не опинилися в ситуації, коли тимчасовий захист уже завершився, а рішення щодо нового дозволу ще не ухвалено.
Чи доведеться українцям виїжджати з ЄвропиОдне з найважливіших питань для мільйонів українців – чи означатиме завершення тимчасового захисту обов'язкове повернення до України. Наразі рішення про масове примусове повернення українців із ЄС після 4 березня 2028 року немає.
Саме завершення механізму тимчасового захисту не є автоматичним наказом усім українцям залишити територію Євросоюзу в один день.
Водночас, припинення дії такого статусу означатиме необхідність мати іншу законну підставу для подальшого перебування, якщо відповідний механізм не буде продовжено або замінено новим рішенням.
Саме тому Європейський комітет регіонів наполягає на створенні перехідних механізмів, які дозволять уникнути правової невизначеності. У майбутньому ситуація може відрізнятися залежно від країни проживання, особистих обставин людини та наявності підстав для отримання іншого міграційного статусу.
Наприклад, українці, які вже мають окремий дозвіл на проживання, зможуть керуватися умовами цього документа. Ті, хто продовжить користуватися виключно тимчасовим захистом, залежатимуть від рішень щодо його завершення та доступних альтернатив.
Окремо необхідно враховувати, що Європейський комітет регіонів не ухвалює обов'язкових міграційних правил. Його рекомендації мають бути розглянуті відповідними інституціями та державами ЄС. Тому остаточна модель перебування українців після 2028 року ще не визначена.
Що буде з пенсіонерами, дітьми та людьми з інвалідністюОдним із найскладніших питань майбутнього переходу залишатиметься становище українців,
які не можуть скористатися звичайними трудовими чи студентськими підставами для проживання. Наприклад, люди старшого віку, які не працюють, можуть не відповідати вимогам для оформлення трудового дозволу.
Схожі труднощі можуть виникати в осіб із тяжкими захворюваннями, людей з інвалідністю та родин, які потребують постійної соціальної підтримки. Саме тому Європейський комітет регіонів закликає враховувати індивідуальні обставини таких людей.
Особливу увагу пропонують приділити дітям, молоді, жінкам, громадянам старшого віку, особам з інвалідністю та іншим соціально вразливим категоріям. Йдеться не лише про право на проживання, а й про збереження доступу до медичної допомоги, освіти, житла та соціальних послуг.
Чи змусять українців повертатися додомуДругий важливий напрям майбутньої політики Європейського Союзу стосується повернення українців на батьківщину. У Європейському комітеті регіонів наголошують, що повернення повинно бути добровільним, поінформованим, безпечним і сталим.
При цьому необхідно враховувати не лише загальну ситуацію в Україні, а й конкретні обставини кожної людини та її родини.
Зокрема, значення матимуть безпекова ситуація в регіоні, доступність житла, можливість працевлаштування, робота медичних закладів, шкіл та інших необхідних установ.
Наприклад, обставини повернення до громади, де відновлено житло та інфраструктуру, суттєво відрізнятимуться від ситуації в населених пунктах, які залишаються під регулярними обстрілами або перебувають в окупації. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, на які посилається Європейський комітет регіонів, 49% опитаних українських біженців висловили надію або намір у майбутньому повернутися до України.
Однак готовність людей повертатися безпосередньо пов'язана з покращенням безпеки, можливістю знайти житло та доступом до основних послуг. При цьому заявлений намір повернутися не означає, що людина планує зробити це найближчим часом. Для багатьох родин таке рішення залежатиме від подальшого розвитку безпекової ситуації.
У Комітеті також наголошують на необхідності співпраці між європейськими та українськими громадами. Зокрема, йдеться про відновлення житлового фонду, місцевих послуг і створення умов для реінтеграції людей, які вирішать повернутися.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, з 1 жовтня 2026 року в Чехії набули чинності оновлені нормативні показники для перевірки достатності доходу для іноземців Нововведення суттєво вплинуть зокрема й українців, які планують подавати документи на постійне проживання, довгострокове перебування з метою бізнесу або возз'єднання сім'ї.