Про це свідчать результати дослідження «Оцінювання потреб у сфері захисту — 2026», проведеного Польською гуманітарною акцією (Polish Humanitarian Action, PAH).
Дослідження охопило 19 громад у шести областях України: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській. У межах оцінювання було проведено 1 841 опитування домогосподарств у січні 2026 року та 53 інтервʼю з ключовими інформантами у грудні 2025 року.
Результати демонструють, що наслідки війни для здоров’я та безпеки населення виходять далеко за межі безпосередньої загрози обстрілів.
Доступ до медичної допомоги залишається проблемою
Одним із важливих висновків дослідження стало те, що формальна наявність послуг не гарантує можливості ними скористатися.
Серед респондентів, які повідомили про перешкоди в доступі до державних послуг, 32,8% зазначили погіршення здоров’я як один із наслідків цих обмежень.
Основними бар’єрами залишаються транспортні витрати, фізична недоступність інфраструктури, складні адміністративні процедури, вимоги до документів, обмежений доступ до цифрових сервісів та недостатня поінформованість населення.
Найбільше ці труднощі позначаються на людях старшого віку, людях з інвалідністю, пацієнтах із хронічними захворюваннями та мешканцях віддалених громад.
Таким чином, доступність медичної та соціальної допомоги залежить не лише від наявності відповідних закладів і програм, а й від реальної можливості людини дістатися до них та отримати необхідні послуги.
Польська гуманітарна акція (PAH) Фінансові труднощі змушують українців відкладати лікування
За результатами дослідження, 32,9% респондентів повідомили про використання щонайменше однієї негативної стратегії подолання життєвих труднощів.
Зокрема, домогосподарства змушені скорочувати споживання продуктів харчування, відкладати отримання медичної допомоги та оплату комунальних послуг, позичати гроші або продовжувати проживати в небезпечному житлі.
При цьому 67,7% опитаних визначили грошову допомогу як пріоритетну потребу
Фахівці PAH наголошують, що фінансова підтримка в таких умовах є не лише засобом забезпечення базових потреб, а й важливою складовою захисту здоров’я та безпеки людей.
Майже половина опитаних має низький рівень психосоціального благополуччя
Дослідження також виявило значний вплив війни на психологічний стан населення.
Майже половина респондентів повідомили про відсутній або низький рівень психосоціального благополуччя. При цьому серед жінок частіше фіксувалися найнижчі показники.
Причинами психологічного виснаження стають не лише постійні обстріли та безпекові загрози, а й вимушене переміщення, нестабільне фінансове становище, пошкодження житла, соціальна ізоляція та тривала невизначеність.
На думку представників PAH, психосоціальна підтримка має бути невіддільною частиною гуманітарного реагування, зокрема й у громадах, розташованих далеко від активних бойових дій.
Польська гуманітарна акція (PAH) Понад 60% опитаних вважають свої громади небезпечними
Ще одним важливим результатом стала оцінка безпекової ситуації.
Так, 63,8% респондентів вважають свої громади радше або абсолютно небезпечними. Попри це, 50,9% не планували змінювати місце проживання протягом наступних шести місяців, а ще 31,6% не визначилися щодо можливого переїзду.
Дослідники звертають увагу, що рішення залишатися на небезпечній території не завжди є добровільним.
Перешкодами для евакуації можуть бути нестача коштів, відсутність альтернативного житла, проблеми зі здоров’ям та обмежена мобільність.
Особливої уваги потребують люди похилого віку, люди з інвалідністю та ті, хто через стан здоров’я не може самостійно залишити небезпечну територію.
Крім того, 44,4% опитаних домогосподарств повідомили про пошкодження або руйнування житла.
Які зміни необхідні
Результати оцінювання PAH свідчать про необхідність комплексного підходу до гуманітарної підтримки населення.
Серед пріоритетних напрямів — розвиток доступних послуг безпосередньо в громадах, робота мобільних команд, супровід людей під час звернення по допомогу, забезпечення інклюзивної евакуації та посилення співпраці гуманітарних організацій із місцевою владою.
Окрему увагу необхідно приділяти людям із хронічними захворюваннями, обмеженою мобільністю та тим, хто через фінансові або інфраструктурні бар’єри не може своєчасно отримати допомогу.
Дослідження підкреслює, що ефективність гуманітарної підтримки визначається не лише кількістю доступних програм, а й тим, наскільки реально ними можуть скористатися найуразливіші категорії населення.
Важливо: результати відображають ситуацію у 19 досліджених громадах шести областей і не є репрезентативними для України загалом.
Довідка. Польська Гуманітарна Акція (PAH) — міжнародна гуманітарна організація, заснована у 1992 році. В Україні працює з 2014 року, надаючи допомогу постраждалим від війни, зокрема у сферах захисту, психосоціальної підтримки, грошової допомоги, відновлення житла та забезпечення базових потреб.