Український інститут міжнародної політики розробляє посібник зі стратегічного планування для сільських громад. В основі документа лежать підходи Європейського Союзу, адаптовані до українських умов. Проєкт «Стратегії розвитку сільських громад. Європейський досвід для України» представилиза участі Фонду «Східна Європа» та експертки Спільного дослідницького центру Європейської комісії. Роботу планують завершити до квітня, перед новим семирічним періодом планування 2028-2034 років.
Хто реалізує проєктІнститут працює за підтримки Фонду «Східна Європа» в межах програми «Фенікс. Сила спільнот», яку фонд виконує за кошти Європейського Союзу. Віра Зв’яцька, віцепрезидентка фонду зі стратегічних партнерств, розповіла, що програма розрахована більш ніж на два роки й має окремий євроінтеграційний напрям з аналітикою та онлайн-курсами.
«Громади можуть долучатися до цього процесу вже сьогодні, використовувати європейський досвід планування та управління місцевим розвитком, але безумовно вони мають пристосовувати його до власних умов», — зазначила Віра Зв’яцька.
За її словами,
посібник може стати практичним інструментом саме у 2027 році, коли громади й області почнуть розробляти нові стратегії.
Чому селам потрібен окремий підхідДиректор з розвитку інституту Ростислав Томенчук пояснив, що експерти помітили схожу проблему: сільські громади користуються тими самими рекомендаціями, що й великі міста. Партнери з Єврокомісії показали, що в ЄС для сіл існують окремі інструменти. Інститут вирішив не вигадувати нову методику й узяти підходи, перевірені практикою.
Томенчук наголосив, що громади, які планують у логіці ЄС, говорять із партнерами однією мовою, ефективніше залучають зовнішнє фінансування й успішніше беруть участь у програмах.
Читайте також:
Коли казка стає ліками: Як проєкт «Переможні казки» об’єднав ветеранів та дітей із порушеннями слуху Територія розвитку та інтегроване плануванняОдне з головних положень посібника Томенчук сформулював так: «Територія розвитку не дорівнює адміністративним межам громади». Планування починається з питання, де люди живуть, працюють, навчаються й отримують послуги. Якщо мешканці щоранку їдуть на роботу в сусіднє місто,
ці маршрути визначають економіку громади й мають враховуватися в стратегії.
Директорка інституту Надія Фанасьєва показала інтегроване планування на прикладі агропереробки. Такий напрям потребує навичок і робочих місць, логістики, цифрових рішень та енергетики. Відходи переробки можуть ставати джерелом енергії. Різні політики громади мають підсилювати одна одну й діяти як цілісна екосистема.
Участь бізнесу й мешканцівМешканці, бізнес, громадські організації та влада залучаються до кожного етапу: від аналізу до моніторингу. Томенчук окремо виділив бізнес, який у вітчизняній практиці часто випадав із планування. В ЄС він такий самий стейкхолдер, як мешканці. Йдеться про участь в ухваленні рішень, зокрема щодо реалізації, без обов’язкового голосування за стратегію.
Моніторинг у цьому підході слугує навчанню: учасники бачать помилки під час дії стратегії й виправляють їх, не чекаючи кінця періоду.
Що кажуть в ЄврокомісіїДжулія Тісторій зі Спільного дослідницького центру, співавторка європейського посібника, нагадала про ініціативу ЄС 2021 року, яка має зробити сільські громади сильнішими,
заможнішими, краще пов’язаними й стійкішими до 2040 року. Експерти проаналізували сотні стратегій і виокремили принципи, які можна повторювати.
«У вас є території, де більше гір, де є водойми, і розмір у них різний, і все це має бути враховане, коли мова йде про бачення, коли мова йде про стратегію», — сказала Джулія Тісторій.
За її словами, планування починають із бачення майбутнього, залучають зацікавлені сторони з початку, спираються на дані та закладають простір для змін. «Нам не потрібно винаходити велосипед заново», — підсумувала експертка.
Питання від громадНаталя з Солоницівської громади на Харківщині звернула увагу на календарну проблему. Державну стратегію ухвалять до кінця року, регіональну влітку, а громади розроблятимуть свої документи в другій половині 2027 року. «Фактично ми не зможемо сформувати середньострокові плани, бо на цей період не буде затверджених стратегій 28-34», — пояснила вона. Томенчук відповів, що це питання до Мінрегіону й Мінфіну. Посібник, за його словами, відповідає на змістовні запитання, а кількість розділів чи форма протоколу залишаються поза його межами.
Щодо слухань на прифронтових територіях Фанасьєва повідомила, що практичні питання обговорять під час консультацій. «Наші громади в дуже різних умовах. Громади Херсонської чи Харківської областей перебувають у зовсім іншій ситуації, ніж громади Закарпатської», — сказала вона. Посібник не замінить методичних рекомендацій Мінрегіону, а допоможе виконувати їх за європейськими підходами.
Томенчук також розповів, що на форумі обговорювали ідею вважати сільськими громади, де сільське населення становить щонайменше 50%. Ця межа може не збігатися з українськими нормативними визначеннями.
Наступні крокиПісля підготовки чернетки інститут проведе онлайн-консультації з громадами, міністерствами, асоціаціями й експертами, а рекомендації обговорить із депутатами. Готовий посібник опублікують на сайті й у соцмережах інституту та розішлють громадам. Після цього відбудеться публічна презентація.
Читайте також:
Що змінилося у Мінветеранів за 100 днів The post Стратегії для сіл: як громади запозичать досвід ЄС appeared first on Humanitarian Media Hub.
