Normal 0 21 MicrosoftInternetExplorer4 /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";} Комітет ВР України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 01008, Київ, вул.Грушевського 5 Копія: Уповноваженому ВР України з прав людини 01008, Київ, вул.Інститутська, 21/8 На підставі ст.40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян" №7/13-118 10.09.13 Шановні пані та панове, У процесі здійснення Інформаційним центром "Майдан Моніторинг" всеукраїнського моніторингу свободи мирних зібрань в України, поміж іншим, виявлено серйозну проблему правозастосування в діяльности органів внутрішніх справ, яка потребує, зокрема, законодавчого вирішення.
Головне управління МВС України у м.Києві на наш запит підтвердило (копію листів №9/с-37-із-вих від 28.
07.13 та №54/3-1969 від 13.08.13 додаю), що співробітники міліції трактують індивідуальні протестні акції окремих осіб (як то перебування у громадському місці з плакатом тощо) як мирні зібрання (ст.39 Конституції України), притягаючи відповідних осіб до адміністративної відповідальности за ст.185-1 КУпАП ("порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій") через нібито порушення ними встановлених судом обмежень на реалізацію права на мирні зібрання.
Абсурдність цього є очевидною. Очевидно, що індивідуальні дії окремої особи (як то: тримання плакату, прапора, роздача інформаційних матеріалів, перебування в одязі з певним написом чи зображенням тощо) за жодних обставин не може вважатися "мирним зібранням". Відповідно, притягнення такої окремо діючої особи до відповідальности за порушення організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій є юридичним нонсенсом, адже така особа у принципі не організовувала і не проводила жодних "зборів" тощо. Вочевидь, такі і подібні індивідуальні дії окремих осіб є реалізацією конституційного права на свободу вираження,
свободу слова, свободу поширення інформації, свободу переміщення, але у жодному разі – не права на мирні зібрання.
Пропозицію офіційно роз'яснити це співробітникам столичної міліції було письмово внесено 03.08.13 до ГУ МВС України у м.Києві. На сьогодні відповіді не отримано.
Враховуючи вищевикладене, вношу пропозицію врахувати цю проблему при розгляді законопроекту "Про свободу мирних зібрань" (№2508а) і передбачити в ньому, що не є мирними зібраннями і предметом регулювання законодавства про мирні зібрання індивідуальні дії окремих осіб, пов'язані з реалізацією свободи вираження поглядів, свободи поширення інформації. На наш погляд, оперативно вирішити проблему допомогло б також невідкладне оприлюднення Комітетом своєї правової позиції, у чому і полягає наша друга пропозиція до Комітету.
Заздалегідь вдячний за увагу до цього звернення і конструктивну співпрацю, яку буде належно висвітлено і враховано у відповідних звітах з прав людини. Відповідь прошу надати згідно з законом на наведену поштову адресу.
З повагою, Олександр Северин, к.ю.н., правовий радник ІЦ "Майдан Моніторинг"
