З 1 серпня 2012 року повноваження з реєстрації громадян за місцем проживання та видачею паспортів надано Державній міграційній службі України (ДМС). 5 серпня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні». Ним передбачено, що реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання чи перебування здійснюються в одному місці та в день звернення особи до органу реєстрації. Відповідно до нового закону, відтепер не потрібно їхати до старого місця реєстрації для зняття з реєстрації. Для цього достатньо звернутися до територіального підрозділу ДМС за новим місцем проживання, де одразу буде оформлено зняття з реєстрації та реєстрацію за новим місцем проживання. Іншим позитивом стало те, що реєстрація місця проживання тепер не прив’язана до постановки на облік військовозобов’язаних та призовників. Раніше це був дуже серйозний бар’єр при реєстрації. Крім того, значно розширено список підстав для зняття з реєстрації. Якщо раніше була потрібна заява або рішення суду,
то сьогодні зняття з реєстрації є можливим також у разі припинення підстав на право користування житлом або законних підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Наприклад, у разі закінчення строку дії договору оренди можливо зняти зареєстровану особу за заявою власника житла. Раніше для цього потрібно було рішення суду. Зазначений закон встановлює також випадки можливого обмеження свободи пересування громадян: - у прикордонній смузі; - на територіях військових об’єктів; - у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; - на приватних земельних ділянках; - на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; - на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності. Поза тим, закон визначає перелік осіб, щодо свободи пересування яких існує обмеження. Серед них: - особи, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі;
- особи, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; - особи, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; - особи, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; - особи, які звернулися за наданням їм статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; - іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; - особи, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; - іноземці, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Слід зауважити, що закон передбачає можливість для громадян оскарження рішень органів державної влади, посадових і службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи в установленому законом порядку.
