Суспільство

"Або ми контролюємо владу, або вона нас"

14 лют•Gazeta.ua

9лютого о18.00 навпроти входу доУкраїнського дому літній чоловік розмовляє з20-річним.

То ти зрозумів різницю між владою держави йорганами влади?

Ну, да. Тооргани влади, аце владні органи, невпевнено відповідає той.

Нічого ти недопетрав. Отзараз влада побудована так, щопрезидент може робити, щохоче. Наймає собі органи, які працюють нанього, типу міліції і"Беркуту". Тримає вкулаку суддів. Амає бути навпаки: ми наймаємо президента іплатимо йому зарплату. Івін уже думає, якнам догодити. Погано буде поратися кишнемо. Уцьому різниця між тим, щозараз, іКонституцією 2004 року.

Так небывает. Власть она иесть власть.

Ох, Андрію. Явсе життя пропрацював уДержстандарті. Все починається зістандартів утермінах. Президент чиабсолютна влада, чинайманець, якого ми можемо звільнити. Або ми контролюємо владу, або вона нас.

Если законы невыполнять, какая разница, что вних писать?

18.30 біля входу вштаб Автомайдану широкоплечий 35-річний чоловік іздовгим розпущеним волоссям ставить настіл дві пластянки зкавою. Закриває великий блокнот.

Не можу харчуватися самою кавою йцигарками, жує канапку.

Боне курю. Курці часто так харчуються, япомітив.

Біля столу сидить сивий чоловік, витягнув ноги. П'є чай:

Головне, щоми будемо робити, коли почне працювати Верховна Рада. Якна машинах заблокуємо Інститутську, Грушевського івсі сусідні вулиці тоді чогось доб'ємося, рукою вповітрі малює урядовий квартал.

Ти мислиш якхудожник. Аятобі скажу якреаліст. Ці тварі тільки тоді щось приймуть, коли наші самооборонці вних напершому поверсі стоятимуть. Ну,добре нетварі, просто злочинці.

23.23. Двоє хлопців убронежилетах, касках ібалаклавах підходять доволонтерки. Тароздає чай.

Мені вже потрібно напосту бути, бере напій 19-річний Денис. Обертається додівчини спиною. Постукай побронежилету.

Та стукає кісточками пальців.

Хлопець дає їй гумового кийка:

Цим постукай. Щосили!

Дівчина розмахується івдаряє.

Трошки краще, забирає кийка. Закурює. Але влюбому бронежилеті боки незахищені.

А він легкий, дівчина підважує його бронежилет.

Легкий! Добу поноси. Топобачиш, чилегкий. Яприїхав ізКіровограда, працюю там уохороні. Ви заходьте домене нависоту, коли ятам. Нагорбочок піднімайтеся, показує напагорби над Українським домом.

Розмову чує літній майданівець.

Тут самі нарвані полишалися. Стоїмо інезнаємо, чого. Нашо нам ця опозиція? Вона хоче назад, алюди хочуть уперед. Вобласних центрах автобуси стоять, готові їхати наКиїв. Таж неїхатимуть сюди, щоб чаю попити. Наступати треба.

Читайте ще