Ідучи ужгородським базаром, Ігор Матюк звернув увагу на сухий корм для собак, що продавався в яскраво оформлених пакетах, характерних для брендових торгових марок. Найбільше зацікавила адреса виробника — с.Великі Ком’яти Виноградівського району. Маючи вдома чималий розплідник для породистих собак (вівчарок), він не оминув нагоди, щоб принести вихованцям цього продукту, що називається, для проби.
Породисті собаки взагалі перебірливі до кормів, і далеко не кожний спеціальний харч може їм сподобатися. Тим більше, що вихованці пана Ігоря посилено тренуються, демонструють свою красу і здібності на престижних чемпіонатах. Зокрема, середньоазійська вівчарка Амір два роки тому була визнана кращою на міжнародній виставці у Парижі. Для хороших результатів потрібні і гарний зовнішній вигляд, і відмінне самопочуття собаки.
Так от, ужгородські чемпіони відразу вподобали харчі з Великих Ком’ят. Відтоді власник ужгородського розплідника вийшов напряму на виробників – ТОВ «Харчові технології Закарпаття» — і нині використовує саме цей сухий корм. Відтак і його знайомі власники і тренери собак теж перейшли на цю продукцію,
бо її належно оцінили їхні чотирилапі вихованці. Зараз закарпатський продукт замовляють собачники у Києві, Донецьку, Львові, а найближча перспектива для фірми – вийти на міжнародний ринок. Уже ведеться відповідна підготовча робота.
Конкуренція в Європі дуже висока, пояснює керівник підприємства Андрій Хрипта, але вимоги там цілком прозорі, без «підводних течій». Якщо ти забезпечуєш встановлені стандарти, то можеш повноцінно просувати свою продукцію на споживчому ринку.
— До того рівня якості й виробництва ми прийшли тільки недавно. Насправді, не все складалося так просто, як очікували на початку, — зізнається А.Хрипта. — Здавалося, сучасне обладнання встановили, навчання провели — тільки працюй. Однак уже з випуском першої партії кормів почалися й проблеми. Виявилося, що встановлені китайськими фахівцями машини налаштовано на «дрібний калібр». Собаки просто не вміли пережовувати дрібнокаліберний корм, який потрапляв у їхні дихальні органи. Тварини відчували явний дискомфорт, вживаючи невеликі горошини. Ми й досі не розуміємо, як китайські собаки приловчилися до таких харчів,
— каже директор ТОВ «Харчові технології Закарпаття». — Довелося коригувати все виробництво, щоб випускати оптимальну продукцію.
Інший важливий момент – якість. Ще кілька років тому виробництво сухих кормів забезпечувало тільки 40% від потреби, яка, до речі, продовжує зростати. Сьогоднішній рівень конкуренції значно виріс, асортимент вітчизняної й імпортованої продукції стрімко розширюється. У такому випадку переважатиме той виробник, який забезпечить високу якість та екологічну чистоту продукту.
Для досягнення оптимальної якості, каже Андрій Хрипта, його підприємство придбало власну лабораторію із сучасним комп’ютерним обладнанням. І хоч це дороге задоволення, але вона довзоляє з максимальною точністю аналізувати сировину, дотримуватися необхідного співвідношення інгредієнтів, їх якості. А недавно змонтований промисловий міксер, обладнаний за сучасними вимогами, забезпечує автоматизовану систему виробництва.
Тому, запевняє мій співрозмовник, уже зараз завод може давати продукцію, яка може скласти конкуренцію відомим світовим виробникам.
Віднедавна підприємство затвердило і власну торгову марку «Пан кіт, пан пес» («обличчям» бренду став паризький чемпіон Амір). Було підібрано «рекламний фейс» і для котячої їжі, а на перспективу подумовують у Ком’ятах і про корм для риб.
До речі, у Великих Ком’ятах, як відомо, має місце хронічна потреба робочих рук, – тепличні господарства тут є практично у кожної сім’ї. Проте для багатьох ком’ятівців працевлаштування у «Харчових технологіях Закарпаття» означає передбачені законодавством соціальні виплати, пенсійне забезпечення. Тому можна сказати, що завод у селі «прижився» і, мабуть, надовго.
Василь ГОРВАТ, "Новини Закарпаття"
