Суспільство

Владимир Кецманович. Фелікс

4 квт•ЛітАкцент

Роман «Фелікс» Владимира Кецмановича – розповідь про стосунки батька із сином. У першому розділі оповідач в детективній манері реконструює звичайний день літнього чоловіка Симеона Ракича, якого ще з молодих літ супроводжує прізвисько Фелікс, що він його собі обрав на честь героя роману Томаса Манна «Зізнання авантюриста Фелікса Круля». І не дарма, адже Симеон – звичайнісінький шахрай, який заробляє начебто продажем своєї квартири в центрі Белграда. Одного вечора, повернувшись додому, чоловік застане незнайомця з пістолетом, який також представиться Феліксом. Як згодом виявиться, це позашлюбний Симеонів син, про існування якого він навіть не здогадувався, прийшов помститися батькові за те, що був позбавлений нормального дитинства.

У неповторному оповідному стилі, за допомогою коротких, часто навіть однослівних речень Кецмановичу вдається створити захопливу історію – детектив, трилер і сімейну драму про двох Феліксів.

Роман «Фелікс» став одним із фіналістів літературного конкурсу НІН у Сербії в 2007 році та був нагороджений національною літературною премією.

Отож,

Симеон Ракич уже піднявся на п'ятий поверх.

«Політика» – в лівій руці, а ключ – у правій.

Якою шукає замок.

У напівтемряві.

Якщо й існує хтось, кому нема чого робити, і він у цьому мороці спостерігає за Симеоном, він може розрізнити лише обриси його фігури.

Зігнутої.

Але ймовірність, що хтось такий існує, справді мінімальна.

А навіть якщо й існує, то, без сумніву, спостерігає за ним не для того, аби вивчати його поставу.

Зрештою, такої можливості Симеон Ракич в цей момент, безперечно, не розглядає.

Уся його увага спрямована на пошук триклятого отвору, в який він запхає ключ.

Знайшовши його нарешті, швидко відчиняє двері.

Залишивши ключ у замку, «Політику» з лівої руки перекидає у праву руку.

Заходить до квартири.

Напівтемрява перетворюється у темряву.

Ліву руку піднімає, щоб увімкнути світло.

Саме в момент, коли на його плече опускається рука і стискає його!

Здригнувшись, він опускає руку.

І повертає голову.

У темряві не бачить нічого, крім обрисів чужого тіла.

Наскільки й ті обриси він спроможний помітити.

Його плече стискають ще сильніше.

А його скроні торкається холодний метал.

На вусі відчуває доторк чужих губ.

З яких чується пошепки вимовлений наказ: «Ні слова!» Роман «Фелікс» став одним із фіналістів літературного конкурсу НІН у Сербії в 2007 році та був нагороджений національною літературною премією.

Читайте ще