11 квітня 1943 р. німецьке радіо подало інформацію про відкриття в Катині могил польських офіцерів. Рішення про їх розстріл, 5 березня 1940 р., прийняв ЦК ВКП (б) Після Радянської агресії проти Польщі - 17 вересня 1939 р. в радянському полоні опинилося 240-250 тис. польських військовополонених, в тому числі понад 10 тис. офіцерів. Подробиці злочину журналісти Polonews довідалися з повідомлення порталу Radio Maryja. Наприкінці лютого 1940 р. в радянських таборах тримали 6192 польських поліцейських і посадових осіб вищезазначених служб та 8376 польських офіцерів. Серед ув'язнених знаходилася велика група офіцерів резерву, покликаних до військової служби в момент вибуху війни. Більшість з них репрезентувала польську інтелігенцію - лікарі, правники, шкільні і академічні вчителі, інженери, літератори, журналісти, політичні діячі, державні чиновники і самоврядування.
Разом із ними, в таборах опинилися також католицькі капелани, православні, протестанти, євреї. 5 березня 1940 р. ЦК ВКП (б) ухвалив рішення про розстріл польських військовополонених, що перебували в радянських таборах в Козельську,
Старобельську та в Осташкові, а також польських в'язнів, що утримувалися НКВД на території на довоєнних східних воєводств Rzeczypospolitej.
На підставі рішення, з 5 березня 1940 р. НКВД також винищило 7305 польських громадян, що знаходилися в різних в'язницях. На території України розстріляно 3435 осіб - місцем увіковічення їхньої пам'яті є Польське Військове Кладовище в Биковні під Києвом, урочисте відкриття якого відбулося у вересні минулого року. Це четверте катинське кладовище, після кладовища в Катинському Лісі, Мєдноє та у Харкові-П'ятихатках. В Білорусії НКВД замордувало 3870 польських громадян - найбільш імовірним місцем їх поховання є Куропати, під Мінськом.
Виявлення злочину німцями послужило для Радянського Союзу приводом для розірвання дипломатичних стосунків з польським урядом в Лондоні. 21 квітня 1943 р. Сталін вислав таємні і однозначні депеші до президента Рузвельта та прем'єра Черчеля, в яких звинуватив генерала Сікорського у зраді, та у таємних переговорах з Гітлером про ворожу кампанію проти Радянського Союзу . Формальний зрив дипломатичних стосунків Москви з польським урядом стався уночі з 25 на 26 квітня 1943 р.
Нагадуємо: Радянський Союз зізнався у своїй причетності щодо катинського злочину лише 13 квітня 1990 р. Тоді в офіційному повідомленні урядового агентства ТАСС, було підтверджено, що польські військовополонені були розстріляні весною 1940 р. радянським НКВД.
