Свято над Святами Зустрілися на теренах центральної України дві подруги. "Христос Воскрес!" – привіталася католичка. На що почула у відповідь: "Це у вас Він воскрес, а у нас - ще ні".
Хоч цього року Господу буде якось легше – Великдень католиків та православних співпав. І відбудеться 20 квітня. Давайте ж подивимося як готуються до цього християнського Великодня поляки та українці. 40-денний Великий Піст Перед Великоднем спочатку християни мають 40-денні приготування, що базуються, як у поляків так і в українців на трьох стовпах: пост, молитва та вчинки милосердя. Ця практика має свою канонічну підставу, як у католиків так і православних. У православних, як і у католиків, ще на початку минулого століття, здебільше Великий Піст, після посипання голови попелом, базувався на роздаванні жебракам решток страв і ховання в шафи бальних туалетів. Під час посту хліб мастили повидлом, а не вершковим маслом, або мокали в олію. До столу подавали оселедці без сметани, кава також подавалася без вершків та без цукру, і взагалі була з палених жолудів. Пили липовий чай, замість десертів подавали мало солодке печиво,
так зване «довічне» («wiekuiste»), яке отримало таку назву через те, що його можна було їсти навіть через півроку після того, як воно було спечене.
Жінки шість тижнів носили прикраси із чорних агатів та з оніксу, оправленого в срібло, або ебонітову біжутерію. Під час посту не дозволялося грати веселої музики. А як уже щось гралося — то лише задумливі та сумні мелодії (наприклад, ноктюрни Шопена). Траплялося, що на час посту в дітей відбирали іграшки, залишаючи в замін лише найпошарпаніші, а замість казок їм читали життя святих.
Чоловіки мали відмовлятися від алкоголю, куріння; подружжя мусили утримуватися від співжиття. Та ціль одна - духовне очищення. До речі, православні, для того, щоби приступити до причастя – часто дотримуються триденного посту. Хоч Канонічного пропису православна Церква не має.
Потім у українців Вербна Неділя, а у поляків Пальмова Неділя Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) – за тиждень до Пасхи.". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос вїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям.
Насправді тут знову різниці не існує. В українців замість Пальмової - Вербна Неділя - оскільки в Україні пальми (до речі, як і в Польщі) не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево з давнини вельми шановане серед українського народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.
Колись у Польщі Пальмова неділя виглядала так, як бачите на верхній картинці. А називається вона пальмовою, лише з приводу збереження ідентичності, згідно Писанню: Ісусу встеляли дорогу пальмовим листям. Зараз же польська народна традиція пішла далі. Існує багато видів сучасних "Пальм", є могут сягати навіть 20 метрів. Виглядають вони отак: До речі, в сучасній Польщі, вже не обов'язково самому якось саморуч робити святкову "пальму". Сучасні супермаркети – переповнені ними на будь який смак.В українців – все і досі виглядає скромніше: люди просто зривають гілки верби, можуть чимось не значущим прикрасити, та й уся хитрість.
Різниця у святкуванні Великодня між поляками та українцями По-перше попри різницю Східного та Західних обрядів сенс свята, та богословське значення залишається єдиним і має однаковий сенс.
На обрядовому та богословському рівні служби правиться практично однаково. За словами нашого експерта о. Ігора Гріщенко свято Великодня є Святом над Святами. Як щоби Христос не воскрес – марна б була наша віра. Не було б підстави фундаменту в що вірити. Всі ж інші свята спрямовані до Воскресіння.
Різниця в датах святкування між католиками та православними Православні та більшість греко-католицьких Церков дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і пасхалії. Натомість Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою «григоріанського», або «нового стилю».
В зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді навіть і скорше від неї, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти,
а також білоруські греко-католики. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, буває, що всі християни святкують Великдень разом.
Дати святкування Великодня з 2014 — 2020 рокиЗахідний - Східний 2014 — 20 квітня2015 — 5 квітня (12 квітня)2016 — 27 березня (1 травня)2017 — 16 квітня2018 — 1 квітня (8 квітня)2019 — 21 квітня (28 квітня)2020 — 12 квітня (19 квітня) І нарешті: "Христос Воскрес! Воістину Воскрес!", вітаються як поляки, так і українці Тільки в Україні, згідно з православною обрядовістю після днів посту, після роздумів над Страстями Христа від 12 ночі, також з суботи на неділю, правиться "Єрусалимська утреня", (у католицькому обряді вона називається Пасхальна Вігілія) - розпочинається процес святкування – у православних відбувається трійний обхід довкола храму, під спів, дзвонять всі дзвони, що має за ціль відкрити радість що Христос воскрес. "Вставайте! Чому ви спите?!" Після чого священик підходить до центральних дверей з хрестом і хрестоподібно стукає цим хрестом у двері зі словами «Христос Воскрес із мертвих» і двері відкриваються – як символ що камінь відпав від Гробу Господнього.
Потім всі входять в церкву, вже повністю освітлена та перебрана, після пригашеного світла та трауру. Цей ритуал дуже нагадує католицький, тільки з тією різницею, що у католиків перед тим, як увійти в храм використовується Пасхал, як символ Христа, котрий запалюється із заздалегідь розпаленого вогнища. І в двері храму, на відміну від Східного обряду, хрестом не стукають.
Та незважаючи на різні перебіги обряду - пасхальна символіка у поляків у українців однакова Спільними символами християнського Великодня є хрест, вогонь та свята вода.
Хрест – Символ нашого спасіння. У католиків, під час свята Великодня, входячи до храму, священник тричі піднімає Хрест зі словами: "Ось дерево Христа, на якому Син Божий вмирав!" Вогонь - символізує живу присутність Бога серед людей. Символ Світла Христового. Християни його зачерпнули з біблейської історії виходу Іудеїв з Єгипту: тоді Яхве був для Ізраїля провідником: вдень вів їх як стовп хмари, уночі ж як стовп вогню (Вих 13,21). У Новому Заповіті вогонь набув очищаючої символіки: Бог випробовує людей, як випробується золото:
тобто у вогні, який має силу очистити зі всього, що зайве і нічого не варте. Ісус сам говорить: кожен вогнем посолиться (Mk 9,49) - тобто буде випробуваний в стражданнях і досвіді.
Щодо "Благодатного вогню" у православ'ї "Благодатний вогонь" - назва вогню, використовуваного у великодній церемонії виносу Святого Світла з Гробу Господнього, в Єрусалимському Храмі Воскресіння. Дуже багато людей вважають, що "благодатний вогонь" є привілеєм православ'я на канонічному рівні. Насправді він не має канонічного статусу. Кандидат богослов'я, протоієрей Всеволод Чаплін сказав, що ідея запалювання святого вогню на Гробі Господньому являється закономірною й узгоджується з Богослужбовою практикою. Тобто, за молитвами Церкви, тут відбувається освячення вогню, за аналогією освячення води на Хрещення чи Святих Дарів на Літургії. І в цьому плані Благодатний вогонь являється чудесним, тому що він освячений. Психологічно віра людей в благодатність вогню зростає від того, що обряд освячення відбувається біля найбільшої святині християнського світу - Гробу Господнього. Але християни повинні пам'ятати,
що в їхньому житті центром їхньої віри повинні бути не якісь надприродні явлення, а сам Бог.
Католики ж, у свою чергу, не вважають за потрібним акцептувати увагу на Благодатному вогню, тому що, першочерговим є присутність Христа, котрий більш виражений у пасхальному вогню.
Свята вода - У окремих чинах богослужіння використовується освячена вода. Окроплення освяченою водою з молитвою Великоднього кошика - очищає речі від усіх негативних нашарувань та приносить в них Боже благословення.
Великодній кошик У великодньому кошику як поляків так і українців обов'язково повинні бути такі святкові елементи: • паска — символ Воскресіння. Це священний (ангельський) хліб, що символізує також духовну поживу; • яйця—основа всього, символ Всесвіту, духовної повноти, достатку, руху.
• крашанки – символізують цілісність; • масло та сир — молочні продукти, що символізують зв'язок людей та Ісуса Христа. Як дитина дістає з молоком життя, силу та енергію, так і християни збагачуються від Ісуса священною енергією; • шинка та ковбаса — символізують годоване теля, яке звелів зарізати батько після повернення додому блудного сина.
Це символ прощення; • сіль — символ тієї гіркоти, яку має пізнати кожен християнин, очищаючись від гріхів. Посвячена на Великдень сіль є оберегом від злих очей. Вважається: якщо посипати свяченою сіллю поріг, то жодна лиха людина не зможе зайти до хати; • хрін—символ сили та здоров'я. Він символізує міцне коріння, що дає віра у воскресіння ; • свічка- символізує світло та Божу благодать.
Кошик варто прикрасити миртою — вічнозеленою рослиною, що є символом безсмертя та вічного життя.У жодному разі не можна пхати до кошика горілку ,бо це святотатство. Обов'язковий елемент — вишитий рушничок, який треба вишити власноруч. Бо кожна господиня, що ви ває рушничок, творить своїй родині добру долю та довгі роки життя.
Спільні символи поляків та українців Крашанка та Паска є незмінними атрибутами як у католиків так і православних. Крашанка:За біблійними переказами, перше пасхальне яйце свята Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і розповіла про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним.
І тієї ж миті куряче яйце в руках імператора стало червоним. Дивовижні властивості яйця – перетворення неживого предмета на живу істоту – зробили яйце магічним символом відроджуваного життя.
Паска Символ Царства Небесного та Воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос, вона символізує життєву повноту. Паска – це теж символ Агнця, який добровільно за нас був розіп'ятий на хресті. Євангелист Матей пише: «Царство небесне схоже на закваску, що бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне» (Мт. 13, 33).
Символічні кролики поляків та курчата українців У поляків зазвичай на Великдень дуже популярними стали фигурки кроликів та зайців: шоколадних, лялькових, марципанових. Хоча ця символіка прийшла з Німеччини.
Насправді кролик (заєць), як символ Пасхи, має язичницьке походження, символ родючості й весни. Просто ця тварина відрізняється феноменальною родючістю. У наші часи кролик виконує роль "потіхи" для дітей – він має чудесним чином приносити подарунки для дітвори.
А от у українців такою потіхою дітвори є швидше за все яєчко, в якому сидить курча.
Бо хоч яке гарне те яєчко, але мусить позбутися своє шкарлупки, щоби з нього вийшло курча - символ нового життя.
Отже поляки та українці чесно попостили, чесно сповідалися, відбули Вігілійну (чи Єрусалимську) Службу Божу, з великим задоволенням проголосили: "Христо Воскрес!" Особливо українці полюбляють цей момент, бо прийнято у народі після цих слів "смачно" цілуватися. І звісно чоловікам до вподоби більше возвіщати про Христове Воскресіння молодичкам...
А потім у українців починається Розговіння, а у поляків це називається - Великодній сніданок. Тобто святковий сніданок. Різниці тут не існує. Хіба що слово "розговітися" – означає смачно поїсти те, чого не можна було споживати під час посту.
Пасхальний стіл поляків та українців Святковий й же стіл двох народів майже однаковий. Хіба що існують деякі окремі тонкощі. Наприклад у поляків однією з основних страв на Великдень вважається польська юшка, під назвою "журек" з білою ковбасою. Подається з половинками яєць, є обов'язковою пасхальною стравою в кожному домі. А далі два народи мають спільні смаки: на пасхальному столі не може не вистачати яєць,
не тільки писанок, але таких, що готуються на у вигляді троянд, згідно традиції. Стравою на Великдень якими є яйця можна подавати на багато різних способів напр. яйця з різними соусами, фаршировані яйця або печене.
М'ясо на Великдень Серед різних страв на Великдень не може не вистачати витонченого м'яса та копченостей. Дуже популярною пасхальною стравою є паштет із зайця. На Великдень подається також печена біла ковбаса, яка досконало смакує з традиційною борошняною пасхальною юшкою, а подана з буряком або хріном також дуже смачна. Серед страв на Великдень не може не вистачати також м'ясних рулетів, та копченої або сушеної шинки.
Пасхальна випічка Пасхальна бабка та пасхальна мазурки – обов'язкові в період Великодня. У періоді свят печуться також смачні сирники з персиками . На застілля поляки ставимо також цукрові овечки та шоколадних зайців.
Особливості народного святкування Великодня на території України та Польщі Про особливості народного святкування Великодня в Східному обряді, нам розповідає греко-католицький священик о. Ігор Гріщенко, родом зі Львівської області,
на цей час працює в Білі1 Церкві, Київська область.
- На території Західної України, у Львові на площі святого Юра, проводяться так звані «Гаївки" для дітей. Це є обрядові народні пісні і танці, які носять зміст Великодня. Гаївки проводяться зазвичай на церковному подвір'ї, де збираються діти та молодь. Зокрема гаївки більше знають бабці і дідусі (це є суто українська народна традиція ) і вона має певні видозміни по регіонах. Їх треба досліджувати, бо 70 років радянського режиму наклали свій відбиток, коли не можна було як зараз збиратися біля церкви. Сенсом "Гаївок" є радість, яку потрібно нести людям , радіти з того, що Христос нас визволив від смерті. Це так само як на весіллі. Ми ж там не тільки їмо і п'ємо, але й маємо можливість повеселитися, потанцювати. Так само і в цьому випадку. Разом з Богом тішимося в такий спосіб, де молодь, як символ надії , своєю присутністю, радістю - вказує той зміст надії для інших людей. Як правило вже старше покоління десь сідає спостерігає, може з сумом згадуючи про свою молодість. А ось Вам приклад "Гаївки": - Ще є традиція стріляти з саморобних петард,
що є символом землетрусу, того моменту, коли камінь відвалився від гробу Господнього. Хоча це небезпечно, після таких ігор дуже багато потрапляють до лікарень.
- Ще одна гарна традиція – дзвонити в дзвони. Бо надзвичай дзвонять визначені люди і то в окремих випадках. А от під час Пасхи - три дні можна дзвонити всім бажаючим. Як правило дзвонять діти, молодь. Тобто дзвін може не переставати цілий день. І ніхто не обуриться. Бо це теж, як вияв радості, що сповіщає про те що Христос воскрес.
- Пасхальний кошик, який збирається вірними для самотніх осіб, або для тих, котрі перебувають в армії, чи в лікарні. Це є символом ділення світлом і надією Бо Христос не воскрес лише для себе, щоби показати свою велич. Йому це не потрібно, але хоче показати, що є ті котрі потребують любові та уваги . Даючи людині ту паску чи яйце, ділячись з нею, ми тим самим вселяємо в неї ту Христову надію. Отой жест «банальних» речей - набирає справді того величнішого образу, коли людина може справді досвідчити Божу любов, через інших осіб.
Пасхальне Колядування і весняні забави поляків Ходіння з pasyjką - у Великий Понеділок малі хлопці ходили з pasyjką і співають пасхальні пісні,
наприклад "Веселий нам сьогодні день настав", з ними ходив також так званий дід з корзиною, до якої збирав яйця.
Kumkanie- пасхальна забава, під час якої партнери своїм найміцнішим яйцем ударяли легко в яйце супротивника, те яке розбивається - переходить на власність переможця.
Taratona- Практикований під час першого дня пасхальних (згідно зі східним календарем) свят. Опівдні навколо церкви збиралися мешканці села, як православні так і католики. Беручись за руки ходили довкола і співали російські пісні, а пізніше польські. Православні, коли доходили до дверей церкви, кланялися, хрестилися, а часом молилися, просячи про благословення.
На другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня називається ще «обливаним понеділком», бо в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою — «очищаються».
"Битися" пасхальними яйцями Улюблене змагання дітвори і дорослих. Виграє той, в чиїх руках яйце після биття залишиться цілим.
Катання яєць Забава, схожа на настільну гру. На поверхні розставляють різні предмети. Потім катають яйце. Чиє яйце якого предмета торкнеться - тому і дістається цей предмет.
Пам'ять про померлих У обох народів існує традиція відвідуванні в першу неділю після Великодня своїх померлих на цвинтарі. В Україні, за словами отця Ігора Гріщенко, по різних регіонах це по-різному виглядає. "Я можу зробити таке певне порівняння. Я з Західної України, де можливо, той молитовний дух все таки більше зберігається . Тут - на теренах Північної та Центральної України і правдоподібно що й на Сході, власне де теж є так звана традиція споживати паску на могилах , дуже часто зводиться до споживання алкогольних напоїв. Знаю що на Західній Україні такого нема. Там люди більше розуміють про що йдеться. А йдеться, як для католиків так і для православних – про молитву за своїх рідних, про пам'ять та віру в нашу з ними зустріч, після Другого пришестя Христа та вже людське Воскресіння.
На закінчення ж, любі наші читачі - ділимося рецептами польських та українських святкових великодніх страв.
Польський "Журек" Традиційно жур готується на базі закваски з житньої муки грубого помолу з часником. Часом до нього додають молоко або сметану (пісний жур), або ж готують на кістково-овочевому бульйоні,
з додатком сушених грибів. Найкращий жур готують з ковбасою (найчастіше з, так званою «білою», тобто сирою), копченою грудинкою, реберцями, свинячим хвостом. «Жур старопольський» подається з відварною картоплею, шкварками, вареним яйцем, ковбасою чи потрухами. В Польщі жур з яйцем та білою ковбасою є традиційною стравою святкового великоднього столу. І рецепт власне цього багатого святкового старопольського журу* ми пропонуємо Вашій увазі. Тож вам знадобляться: Для закваски- 200 г. житньої муки грубого помолу- 0.5 л. кип'яченої і охолодженої до 40-50ºС води- 2 великі зубки часникуДодатки до супу- 3 сирі ковбаски- 3-4 копчені реберця- 2 сушених гриба- 4 середні картоплини- набір овочів до бульйону (польською такий набір називають загальним поняттям «влощизна», і до нього входять: невеличка морквинка, кусочок селери, маленький корінь петрушки, трошки зелені петрушки, маленька цибулинка та кілька сантиметрів порею)- 4 яйця- 1 ст.л. сухого майорану- 1 лавровий листочок- 6 зерен запашного перцю- перець- сіль- 100 г. сала- 1 цибулина- сметана (за смаком)- 1 ч.
л. тертого хріну (за смаком) Закваску треба зробити за 2-3 дні перед готуванням. Для цього змішати муку з теплою водою та розтертим часником і залишити при кімнатній температурі. За годинку до готування гриби залити окропом. Отож виймаємо гриби і ріжемо їх соломкою, вкидаємо до окропу разом з овочевим набором, розділеними реберцями та ковбаскою.
Очищені овочі в бульйон додаються цілими, щоб після того як вони виваряться, їх можна було легко вийняти. Коли бульйонні овочі стануть м'якими, виймаємо їх і викидаємо (хоча дехто перетирає їх на пюре і повертає в каструлю «щоб добро не пропадало»б але це не правильно з точки зору «високої» кухні), а також виймаємо ковбаски і ріжемо впоперек на шматочки товщиною 0.5 см. Після цього додаємо закваску з розрахунку 0.5 л закваски на 2 л бульйону, інтенсивно перемішуємо, та залишаємо на середньому вогні на 30 хвилин, щоб компоненти, як то кажуть, «перегризлися між собою», час від часу помішуючи жур. Тоді додаємо сіль та приправи, і ще готуємо 5-10 хвилин, після чого вимикаємо вогонь і накриваємо каструлю кришкою.
Окремо відварюємо яйця в круту,
а також висмажуємо дрібно порізане сало на шкварки та робимо з ними та цибулею засмажку до журу. На тарілку кладемо жменьку порізаної ковбаски, половинку яєчка, ложку засмажки та ложку сметани (сметана – дуже опціональний складник), я особисто додаю ще чайну ложку тертого хріну, та заливаємо готовим приправленим журом. Перемішуємо все в тарілці і споживаємо з насолодою.
Польська масляна мазурка з вівсяними пластівцями Час підготовки : 60 хвилинЧас печіння : 30 хвилинКількість порції : 8 Складники- 1/2 кістки масла (охолодженого)- 2/3 склянки борошно- 1 склянка цукру- 2 яйця- 1/4 чайних ложечки солі- 10 дкг вівсяних пластівців- 1/2 чайних ложечки порошку до печіння- ефірне ванільне масло- по 15 дкг родзинок і горіхів- трохи сиропу або карамелі Етапи підготовкиЗ борошна масла і 2 ложок цукру замісити тісто, розкотити, викласти ним форму. Пекти 15 хвилин. При 180 гр.C Збити яйця з цукром, додати пластівці, сіль, порошок і масло, частина горіхів і родзинок. Наверх тісто викласти масу, поставити до духовки на 20 мін.Горіхи змішати з сиропом і покласти на тісті.
Український Холодець Інгредієнти: свинина (краще свинячі ніжки або голова) - 500 г, вода - 800 г, цибуля ріпчаста - 2 шт., морква - 300 г, лавровий лист, перець горошком і сіль - за смаком.
Приготування Свинячі ніжки гарненько миємо, видаляємо ножем залишки обгорілої шкіри й варимо на дуже повільному вогні від 6 до 8 годин.
Краще зробити це у скороварці, тоді час приготування скоротиться на 3-4 години.
За півтори години до закінчення варіння додаємо в бульйон ріпчасту цибулю, а за 20 хвилин до закінчення - перець, лавровий лист і сіль.
Окремо варимо цілу моркву, охолоджуємо й ріжемо кружальцями.
Виймаємо свинячі ніжки з бульйону, очищаємо м'ясо й нарізаємо дрібними шматочками. Викладаємо м'ясо в тарілки або судочки, бульйон проціджуємо, прикрашаємо нашу страву зеленню і ставимо в холодильник.
Українські домашня ковбаса Інгредієнти: свинина - 1 кг, телятина - 200 г, сало - 400 г, часник - 8 зубчиків, чорний перець - пів чайної ложки, очищені кишки - 300 г.
Приготування Зараз купити кишки-оболонки для приготування ковбаси - не проблема.
Сходи на базар або пошукай їх у фірм-заготівельників.
Тепер вимочи кишки в соляному розчині не менше доби. Очисти їх і гарненько промий.
М'ясо й часник пропусти через м'ясорубку, сало наріж кубиками.
На м'ясорубку надягни кишку й заповни її м'ясним фаршем, не забуваючи час від часу додавати туди сало.
Став ковбасу в холодильник на 5 годин. Тепер викладай її на деко, проколюй у кількох місцях голкою і смаж одну годину, періодично перевертаючи.
Зберігати таку ковбасу можна у смальці. Смачно!
Українська Великодня гомілка В українських селах на Великдень забивали молоде порося. Готувати його дуже просто. Вимила, посолила, поперчила, змастила сметаною й поставила запікати.
Але ми вирішили запропонувати тобі на Великдень доступніший і дуже смачний рецепт "Медової гомілки".
Інгредієнти: свиняча гомілка - 1 кг, цибуля - 2 шт., темне пиво - 1 пляшка, соєвий соус - 5 столових ложок, мед - 2 столові ложки, корінь імбиру, запашний перець, лавровий лист, гвоздика, чорний мелений перець і часник.
Приготування Вимиту й вичищену гомілку провари в невеликій кількості підсоленої води протягом 4 годин.
Додай у бульйон цибулю, гвоздику, лавровий лист, запашний перець і імбир.
Варену гомілку замаринуй на 2-3 години в суміші темного пива, меду, соєвого соусу й подрібненого часнику.
Можеш додати спеції за смаком (тертий імбир, чорний перець).
Запікай гомілку протягом 1,5-2 годин, раз на 10-15 хвилин поливаючи рештою маринаду.
Подавай великодню гомілку з гарніром із печеної картоплі, прикрасивши зеленню за смаком.
Підготувала Ірина Островська, Polonews
