Суспільство

"У 1990-х Польща й Україна починали в дуже подібних умовах. Сьогодні поляки втричі заможніші за нас"

7 трв•Перевесло

Уряду потрібно розпочати капітальний ремонт економіки, вважає український економіст, доктор економічних наук Василь Фурман

Раніше ви прогнозували, що дефолту в Україні не буде. Чи вдасться країні вийти з кризи? Яким чином?

– Дефолту не буде, якщо нам вдасться провести успішні реформи й налагодити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. За різними даними, цього року падіння ВВП планується на рівні 3 відсотків. Міністерство економіки хоче за п'ять років подвоїти його зростання. Але якщо ми справді покажемо мінус 3 відсотки, то подвоювати ВВП буде важко. Нам потрібно думати, як сьогодні зростати, а не падати. Країна поки що не має стратегії. Є лише "пожежники", які гасять проблеми. Уряду слід розпочати капітальний ремонт економіки. Треба зменшувати державні видатки. У нас вони сягають 40 відсотків ВВП, а в Китаї – не більш як 20. В уряді заявили, що готові скоротити держапарат на 10 відсотків. А потрібно – на 30. Треба боротися з корупцією. Реформи обговорювати з громадськістю й експертами. Європа після Другої світової війни відбудовувалася завдяки плану Маршала.

Для України потрібен свій план відродження. Нам потрібні лідери на зразок Аденауера, Черчілля, де Голля.

На чому насамперед має зосередити увагу нове керівництво держави?

– Розробити стратегію її розвитку. Програма розвитку економіки має стати національною ідеєю. Ми в клубі "Коло" дійшли думки, що економічна, соціальна й політична цілі (досягнення ВВП на одну людину 20 тисяч доларів, збільшення середньої тривалості життя на 10 років, входження країни до "двадцятки" лідерів світу) можуть бути проголошені як програма 20–10–20 для забезпечення підтримки населенням реформ. Тоді люди знатимуть – для чого платити податки, економити, чому не підвищують пенсії, зарплати. Вони розумітимуть, що їхні діти житимуть у розвинутій країні. У 1990-х Польща й Україна починали в дуже подібних умовах, мали майже однакові ВВП. Сьогодні поляки втричі заможніші за нас. Приклад післявоєнної Японії демонструє можливість використання технократичної економічної ідеї про найвищу конкурентоспроможність як загальнонаціональної мети. Зовнішня окупація у свідомості населення була нівельована економічною успішністю,

прагненням до першості у світі – без імперії та війни. Не менш цікавий приклад Південної Кореї того ж періоду. Прагнення населення до об'єднання двох розділених частин країни перетворилось на енергію підтримки економічних реформ.

Як оцінюєте нещодавно прийнятий антикризовий закон? Чи достатньо цього, щоб подолати кризу?

– Теперішня політика шокової терапії – правильна. Але ми розпочали чомусь із фіскальних новацій. Там немає головного – механізмів зростання економіки. Бізнес чекає зменшення податків, а не їх підвищення. Україна потрапила в "податкову пастку". Співвідношення загальної суми податків до доданої вартості, за західними стандартами, становить 35 відсотків, в Україні – понад 60. Це практично унеможливлює прискорені процеси інвестування в державі. На бізнес тиснуть 90 з гаком різноманітних податків і зборів, їх адміністрування забирає багато часу і грошей. Завдання – зробити так, щоб у рейтингу свободи підприємництва Україна перемістилася з другої сотні в першу десятку. Першочерговими кроками мають стати дерегуляція економіки, адміністративна реформа,

перегляд фіскальної політики, боротьба з корупцією.

Які сектори економіки в такий скрутний час зможуть тримати країну на плаву?

– Оборонна промисловість, сільське господарство, гірничо-металургійний комплекс, машинобудування, ІТ-індустрія. А також галузі економіки високого технологічного складу.

На які ринки маємо переорієнтовуватись через конфлікт із Росією? Можемо розраховувати на європейські?

– Ситуація так складається, що потрібно "бігати" по всьому світі. Наша перспектива – Близький Схід, Індія, Африка, Китай. Світ сьогодні прагне до кооперації. Те, що взаємовигідно, треба робити. Наші підприємства мають брати участь у такій кооперації. Наприклад, зараз весь світ коопе­рований в авіації: хтось робить двигуни, хтось – фюзеляжі. І всі країни, що задіяні у цьому процесі, ці літаки й продають. Те саме можна зробити з нашими літаками. В Європу потрібно йти із сильною модернізованою економікою. Керівництво "­Мотор-Січі" говорить: щоб перевести номенклатуру на західні стандарти, слід змінити 20 тисяч стандартів. А це не так просто. І так у більшості підприємств.

Наш бізнес до цього не готовий.

В які галузі економіки варто чекати ­інвестиції?

– У першу чергу потрібні інвестиції у галузі, що мають швидкий потенціал розвитку. Це сільське господарство. Запит від світового ринку – понад 100 мільйонів тонн зернових на рік, а ми виробляємо 50 мільйонів. ­Сільське господарство дасть поштовх розвитку переробної та харчової галузей. ­Також розвиватимуться супутні виробництва – сільгоспмашинобудування, хімія. ­Інвестиції у підприємства ВПК також сприятимуть розвитку інших галузей промисловості. А ще необхідно вкладати кошти в наукоємне виробництво, інформаційні технології.

Чи потрібно зосереджуватись на розвитку малого та середнього бізнесу? Вони зможуть підняти економіку?

– Основою української економіки в майбутньому може бути малий і середній бізнес поряд із великим капіталом. Але при цьому потрібно розуміти, що малий бізнес у нас ніколи не досягне 70 відсотків у структурі ВВП, як це є в Європі. В економіці України переважають базові галузі, в яких домінують великі підприємства. У США 80 відсотків усіх інновацій дає малий бізнес.

Великий капітал не є конкурентом малого підприємництва. У них різні сфери реалізації.

Як врятувати гривню від падіння?

– Нацбанк опинився в монетарній пастці: намагаючись підтримати банки рефінансуванням, він тим самим стимулює попит на долар. Фактично роздача рефінансування та відкликання вкладів громадян водночас із кризою економіки – головна причина зростання валютного курсу. У людей сьогодні криза довіри до гривні. Ми чомусь усе сприймаємо дуже просто: вільний курс – означає, по суті, неконтро­льований курс. Чистого плавання курсу практично ніде немає. І в Україні доцільно було б запровадити не вільний курс, а кероване плавання. Необхідно задіяти механізм валютного коридору – наприклад, у межах 10–11 гривень за долар. Національний банк має робити інтервенції та вживати інші заходи, зокрема і мораторій на зняття всіх вкладів. Бо він відповідає за стабільність національної валюти.

Що буде з економікою України через п'ять років?

– Економічне становище країни покращуватиметься: ВВП збільшиться в п'ять разів і зростатиме в середньому на 8–10 відсотків за рік. Українські підприємства працюватимуть у кооперації з європейськими та російськими. Ринки збуту будуть по всьому світі. Гривня стабілізується. Дуже хочу, щоб Американське агентство міжнародного розвитку (USAID) назвало Україну як країну, що є найкращою у світі за останні 50 років щодо зміни бізнес-клімату та проведеним реформам.

Оксана ХУДОЯР

Читайте ще