Суспільство

На Вінниччині існувала своя Народна республіка

1 вер•Vinbazar.com

Мало кому відомо, але 95 років тому на Вінниччині існувала власна Народна Республіка із центром у Ямполі. У світлі останіх подій, що сьогодні відбуваються в Україні, ми вирішили розповісти про цей феномен та розповісти про невелику українську державу, що також протистояла "російським окупантам" та ідеологам.

Термін «Ямпільська республіка» уперше використав у своїх спогадах Дмитро Косаківський — Кетрос, учасник національно-визвольних змагань, який народився у селі Кетроси (нині Довжок на Вінниччині) і брав діяльну участь у боротьбі, а в 1958 році в Лондоні видав книжку спогадів із назвою «Ямпільська республіка та її збройні сили».

Створення "ЯНР"

Народилася Ямпольська Республіка під час буремних подій 1919 року Цей рік був в Україні надзвичайно складним. Періодами наступав політичний і економічний хаос. Шість основних політичних військових сил діяли в українських землях: українські на чолі з Директорією, радянські, Антанти, білогвардійські, польські, анархістські. Більшовики продовжували наступ та насаджування радянської ідеології.

В кінці грудня 1918 підполковником Армії УНР Семеном Ільницьким у селі Кетроси (нині Довжок Ямпільського району)

разом із побратимами ( сотником Іваном Косаківським, Семеном Карачковським, «унтером» Василем (прізвище невідоме), козаком Дмитром Косаківським, сотником Лампігою, Датієм, братами Максимом і Яковом Балабановими з Писарівки, Гаврилом Одайником з Яланця ) створив військовий підрозділ — Марківську сотню у складі майже тисячі чоловік. Головна мета цієї військової одиниці була оборона села у період революційної боротьби. Згодом вона стала основою збройного формування «Ямпільської республіки», що майже півтора року жила під жовто-блакитним прапором, за законами Української Народної Республіки.

Уже 28 січня 1919 року в Ямполі відбулися вибори до органів місцевого самоврядування. Головою управи обрано Б. Станішевського, головою думи В. Акиндинова, комісаром повіту Мусієнка. Начальником збройних сил став сам підполковник Семен Ільницький, його заступником і начальником штабу сотник Іван Кетрос. Військовим комендантом Ямполя призначено сотника Лампігу. Тоді ж, у перших місяцях, була проголошена Ямпільська республіка на чолі з отаманом Семеном Ільницьким. Марківська сотня повністю увійшла до складу нової військової формації — Окремого Наддністрянського куреня,

що налічував 2—3 тис. осіб.

Українське козацтво встановило владу УНР на значній території – від Ямполя до Тиврова, Жмеринки, Вапнярки, Крижополя, Рудниці, північних районів Одещини та сучасної Придністровської Молдавської Республіки. Кожне село мало охоронні сотні, діяла польова жандармерія, піхотні, гарматні, кулеметні відділи. Ямпільці планували очистити українську землі від більшовиків аж до Жмеринки й Одеси. Їм протистояли відділи червоних командира Григорія Котовського та Федора Криворучка. Козаки невдовзі витіснили всі більшовицькі загони з повіту. На звільненій від більшовиків місцевості люди жили за законами УНР.

Козаки Марківської сотні Косаківський і Карачковський

Боротьба проти "червоних"

Марківська сотня не раз здобувала над котовцями перемоги, а відтак і повагу селян, через це й виросла до Наддністрянського куреня, фактично бригади, адже у складі було 4000 козаків і старшин. Окремий Наддністрянський курінь влився в армію УНР. Ядро куреня на чолі з отаманом з боями пробивалося в район Кам'янця-Подільського, де був уряд УНР. Ільницький вирішив повернути в рідні краї,

відпустивши до Одеси лише частину своїх козаків. Уже в квітні 1919 року Наддністрянський курінь повернув назад, у рейд по Поділлю, куди проти кінних частин Котовського, щоб потім з'єднатись із армією УНР у районі Проскурова.

Козаки Наддністрянського куреня були удостоєні найвищої бойової нагороди УНР – стали лицарями ордену Залізного хреста. Дехто з них поліг у листопаді 1921 р. під час Другого зимового походу.

Знищення

У нерівній боротьбі з набагато переважаючими силами противника Ямпільська республіка припинила своє існування, залишивши нащадкам героїчний приклад боротьби за свободу свого народу та людську гідність. Більшість основателів Марківської сотні загинули. Впав у бою за Вознесенське «унтєр» Василь під час Першого Зимового походу УНР 1920 року. У бою біля Слобідки загинув сотник Іван Крачковський. Пішов із Чорними Запорожцями і не повернувся сотник Кащук; біля села Грушки Могилів-Подільському району мученицькою смертю, різані, колоті і палені, скінчили своє життя сотники Стахурський та Савчинський. Іван Кетрос поліг у бою в червні 1919 р.

Отаман  Семен Ільницький загинув у листопаді 1920 р. На той час основні учасники повстанського загону вже були в Румунії.

А його як досвідченого офіцера-організатора підпільний штаб, очевидно, залишив для підготовки нового повстання.

На світанку його зненацька намагалися схопити в одній із крайніх хат с. Кетрос, де він ночував, чи котовці, чи хтось із криворучкових вояків. Відбиваючись, гнав свого коня отаман понад яром у бік села Шуми. Там, десь між Кетросами і Шумами, і порубали їх з дружиною.

Потрібно зазначити, що під час свого візиту до Ямполя у лютому 1920 голова Ради Народних Міністрів уряду УНР І.Мазепа був здивований тим, що в повіті діяла українська влада. Її очолив керував колишній повітовий комісар Т. Лампіга. А у 1921 році відбулося Ямпільське повстання проти більшовиків.

Переважна більшість вояків Семена Ільницького аж до 1925 року зі зброєю боролися з радянською владою.

Сьогодення

27 вересня 2011 року у селі Довжок Ямпільського району що на прикордонні із Молдовою був відкритим музей «Марківської сотні» – бойової одиниці, утвореної на початку 1919 року колишнім підполковником російської царської армії Семеном Ільницьким. Згодом вона стала основою збройного формування «Ямпільської республіки». Історичний клуб “Холодний Яр та Ямпільська районна адміністрація здобули перемогу на конкурсі Вінницької обласної ради, що дало змогу профінансувати створення Музею Марківської сотні, придбати експонати, виготовити макети зброї, відновити плац, на якому відбувалася муштра молодих козаків Марківської сотні, привести до ладу козацьку криничку, встановити кольорові міні біг-борди по дорозі до музею. Розмістився він у хаті поряд зі збереженим будинком отамана Ямпільської республіки полковника Армії УНР Семена Ільницького.

Відкриття Музею "Марківської сотні" у с. Довжок Ямпільського району 27.09.2011 р

Історична реконструкція від клубу “Холодний Яр"

Пам'ятник козакам Марківської сотні. Monument to the cossacks of

Читайте ще