Суспільство

8 грудня - Католицькі країни відзначають День Непорочного Зачаття

День Конституції у Республіці Узбекистан. 8 грудня 1992 р. Верховна рада Узбекистану ухвалила нову Конституцію країни.

Православні іменинники: Василь, Григорій, Іван, Іларіон, Климент, Олександр, Павло, Петро, Сімеон, Ярослав.

Католицькі іменинники: Марія, Лаврентій.

Події дня:

1609 – у Мілані відкрилася Бібліотека Амброзіана друга найбільша в Європі публічна бібліотека після Бодлеанської, відкритої в Оксфорді у 1602 р. До Амброзіанської бібліотеки входить також картинна галерея.

1792 – відбулася перша у США кремація тіла.

1793 – страчена Жанна Дюбаррі, остання фаворитка французького короля Людовика XV.

1813 – відбулася прем'єра Сьомої симфонії Бетховена.

1854 – Папа римський Пій IX проголосив догмат непорочності діви Марії.

1868 – у Львові засновано товариство "Просвіта".

1875 – у Петербурзі відбулася прем'єра п'єси А. Островського "Вовки і вівці".

1881 – згорів Віденський оперний театр, в якому загинуло близько 850 чоловік (найжахливіша театральна пожежа в світовій історії).

1907 – королем Швеції став Густав V.

1919 – коаліція союзників (члени Антанти) визнала східним кордоном Польщі "лінію Керзона”,

юридично затвердивши окупацію Польщею етнічних українських земель – Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя.

1920 – Олександр Грін прочитав у Будинку мистецтв у Петрограді свою повість "Червоні вітрила".

1925 – вийшла з друку книга А. Гітлера "Майн Кампф" ("Моя боротьба"), у  якій були викладені ідеї нацизму, фαшизму, расизму, реалізація яких привела до Другої світової війни. У багатьох країнах ця книга віднесена до розряду екстремістської літератури.

1937 – на Соловках розстріляний російський богослов, філософ Павло Флоренський.

1941 – США оголосили війну Японії.

1941 – у Польщі, в Хелмінському концтаборі неподалік Лодзі, гітлерівці вперше застосували отруйний газ для вбивства євреїв.

1941 – перші 25 танків Т-34 випустив евакуйований Харьківський тракторний завод.

1941 – японці вторглися у Таїланд, Малайю, Філіппіни та Гонконг (початок Таїландської, Малайської, Філіппінської операцій та Гонконгської оборони). Китай оголосив війну Японії.

1955 – Парламентська асамблея Ради Европи затвердила офіційний прапор цієї організації, що згодом перейшов по спадку до Євросоюзу.

1963 – у Неваді викрадений син американського співака Френка Сінатри.

1965 – завершив роботу Другий Ватиканський собор (1962-1965), на якому були розглянуті питання, пов’язані з реформуванням Католицької Церкви. Згідно з його рішеннями, латинська мова перестала бути обов’язковою мовою богослужіння, яке віднині дозволялося вести місцевими мовами. Собор визначив взаємну відповідальність Папи Римського і єпископів за керівництво церквою, висловив прагнення до більш тісних взаємин з іншими церквами і конфесіями.

1968 – на екрани вийшов фільм Михайла Швейцера "Золоте теля". В одній з найкращих екранізацій творів Ільфа і Петрова блискуче зіграли Сергій Юрський (Остап Бендер), Зіновій Гердт (Паніковський), Леонід Куравльов (Шура Балаганов), Євген Євстігнеєв (Корейко).

1974 – на референдумі більшість населення Греції проголосували проти відновлення в країні монархічного ладу.

1980 – 25-річний Марк Девід Чепмен кількома пострілами в спину вбив Джона Леннона, який пізно увечері повертався з дружиною Йоко Оно зі студії звукозапису. Убивця навіть не намагався втекти з місця злочину,

незворушно читаючи в очікуванні поліції свою улюблену книгу – "Над прірвою у житі" Селінджера. Леннон був убитий перед респектабельним будинком "Дакота" на 72-й вулиці (Нью-Йорк, Манхеттен), у якому вони з Йоко на той час мешкали.

1982 – американець Норман Мейєр узяв у заручники пам'ятник Джорджу Вашингтону, вимагаючи покласти кінець гонці ядерних озброєнь і погрожуючи підірвати пам'ятник вибухівкою, закладеною в мікроавтобусі, якщо його вимога не буде виконана. Через 10 годин Мейєра застрелив поліцейський снайпер, а машина виявилася порожньою.

1992 - на сесії Верховної Ради Узбекистану була одностайно ухвалена конституція країни.

1993 – президент США Білл Клінтон підписав як закон Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA).

1998 – у Чечні страчені четверо співробітників британської фірми "Грейнджер телеком", яких викрали в жовтні й утримували як заручників. Фотографії та відеозйомка відрубаних голів Стенлі Шона, Пітера Кеннеді, Даррела Хікі і Рудольфа Пейчі обійшли весь світ.

2004 – Верховна Рада України проголосувала за "великий пакет" – внесення змін до Конституції (законопроект № 4180),

зміни Конституції в частині місцевого самоврядування (№ 3207-1) та закон "Про особливості застосування закону України "Про вибори Президента України" при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року". "За" проголосували 402 депутати, "проти" – 21, не голосували – 19. Президент Кучма підписав закони просто у сесійній залі ВР. Трохи раніше він заявив, що Генпрокурор Васильєв подав заяву про звільнення. Також парламент 399 голосами відправив у відставку Центральну виборчу комісію на чолі із Сергієм Ківаловим і затвердив новий склад ЦВК, головою якого згодом був обраний колишній заступник Ківалова Ярослав Давидович.

Цього дня народились:

65 до н. е. – Квінт Горацій Флакк, поет "золотого століття" римської літератури. Один з найвідоміших римських поетів-ліриків; переніс на римський ґрунт розміри давньогрецької (еолійської) лірики. Творчість Горація, чудового майстра вірша, творця поезії розуму, блискучої і гармонійної – одна з вершин римської поезії. У 17 р. до н.е., виконуючи почесне доручення Августа, Горацій створює "Ювілейний гімн" для триденних святкувань до чергової річниці заснування Риму (відзначалися раз на 110 років).

Октавіан Август пропонував Горацію стати особистим секретарем, але той відмовився. Творчість Горація була сповнена протиріч: вихваляючи Августа і Мецената, він, тим не менш, намагається залишатися у колі тем приватного життя. На схилі літ поет створює "Послання" і "Науку поезії". Твори Горація збереглися повністю (250 рукописів). Вже в епоху ранньої Імперії він став шкільним поетом. Був надзвичайно популярним поетом в епоху Відродження (як лірик) і в новий час (в епоху класицизму) як теоретик поезії. Крилатими стали вирази Горація: "золота середина" ("aurea mediocritas"), "лови день" ("carpe diem"). Перекладали й переспівували твори Горація П’єр Жан Беранже, Йоганн Вольфганг Гете, Олександр Пушкін, Адам Міцкевич, в українській поезії – Григорій Сковорода, Петро Гулак-Артемовський, Іван Франко, Микола Зеров, Максим Рильський, Борис Тен, Андрій Содомора, Григорій Кочур.

1542 – Марія Стюарт (Марія I), королева Шотландії у 1542–1567 рр., донька Джеймса V. Була пов'язана з англійською королівською династією по лінії Генріха VII, відтак становила загрозу Єлизаветі І,

котра в той час перебувала на англійському троні (крім того – ще й як носійка католицької релігії). Після насильницького зречення трону королеву Марію ув'язнили, але 1568 р. вона втекла в Англію. Єлизавета І також ув'язнила Марію Стюарт, тоді як католики розглядали її як справжню королеву Англії і починали численні змови з метою захоплення англійського престолу. Після однієї з таких змов Марію Стюарт засудили й стратили.

1708 – Франц I, герцог Лотаринзький (також Франц III), великий герцог Тосканський, пізніше – імператор Священної Римської імперії (1745–1765 рр.). Засновник лотаринзької гілки німецьких Габсбургів.

1723 – Поль Анрі Гольбах, французький філософ-матеріаліст.

1730 – Ян Інгенхауз, голландський лікар і природознавець, придворний лікар австрійської ерцгерцогині Марії Терезії, тривалий час працював у Лондоні. 1779 р. відкрив явище фотосинтезу.

1788 – Сергій Волконський, російський військовий і політичний діяч, герой вітчизняної війни 1812 р., декабрист.

1795 – Петер Андреас Ганзен, німецький астроном і геодезист. Був директором обсерваторій у Загребі і Готі.

Розробив теорію руху Місяця, а також теорію сонячних затемнень і написав ряд робіт з геодезії.

1802 – Олександр Одоєвський, російський поет і політичний та громадський діяч, декабрист. Брав активну участь у повстанні на Сенатській площі, за що був засуджений до восьми років каторги. Після повернення з Сибіру був визначений рядовим у кавалерійський полк на Кавказі, де через півтора року помер від малярії.

1815 – Адольф фон Менцель, німецький живописець і графік, майстер книжкової ілюстрації, один із найяскравіших представників німецького реалізму ХІХ ст.

1831 – Федор Олександрович Бредіхін, російський астроном, академік Петербурзької АН, професорс Київського університету. Ф.О. Бредіхін створив теорію кометних форм, вивчав метеорні потоки, проводив спектральні дослідження Сонця, комет і туманностей.

1832 – Бйорнстерне Бйорнсон, норвезький поет, драматург, прозаїк і журналіст, нобелівський лауреат 1903 р.

1844 – Еміль Рейно, французький винахідник, художник і популяризатор науки, предтеча анімаційного кіно. Спершу був асистентом паризького фотографа-портретиста – ретушував фотографії.

1876 р., взявши за основу зоотроп, який дозволяв розглядати рухомі картинки через видошукач, Рейно вдосконалив його, з'єднавши з чарівним ліхтарем. Це дозволяло насолодитися видовищем вже не одному глядачеві, а багатьом одночасно. Рейно першим синхронізував зображення і звук, сконструював праксиноскоп – оптичний прилад, який дозволяє бачити послідовність із кількох малюнків як плавний рух, уперше застосував деякі прийоми, які стали основою технології мультиплікації (зокрема, роздільне малювання персонажів і декорацій). Поява кінематографу завдала Рейно нищівного удару: рукотворні стрічки не могли конкурувати з більш швидкими у виробництві і дешевшими кінофільмами. У відчаї винахідник розбив свій апарат і утопив його в Сені разом зі стрічками. Вціліли лише дві з них: "Бідний П'єр" та "Навколо кабіни".

1853 – Володимир Гіляровський, російський журналіст – "король репортажу", письменник, який майстерно описував побут Москви ("Москва і москвичі”, "Люди театру").

1861  – Вільям Крапо Дюрант, американський підприємець, організатор автомобільної промисловості, засновник корпорації "Дженерал Моторс".

1864 – Анатолій Дуров, російський дресирувальник, засновник знаменитої циркової династії.

1864 – Камілла Клодель, французька скульпторка й художниця, модель, учениця, подруга й коханка Огюста Родена. Завагітніла від нього, але дитину втратила. З 1905 р. потерпала від параної, обвинувачувала Родена в крадіжці її ідей і змові з метою її вбити. Закінчила життя у психлікарні.

1865 – Ян Сібеліус, фінський композитор і диригент, основоположник національної музичної школи. Сібеліуса ставлять в один ряд з представниками пізнього романтизму, такими як Р. Штраус та Е. Елгар. Міжнародну славу композитор здобув завдяки симфоніям, але популярністю користується і його скрипковий концерт, і численні симфонічні поеми ("Калевала", "Фінляндія", "Дочка Півночі", "Сага", "Пан та Ехо", "Дріади"). Хоча пік популярності Сібеліуса припадає на 30 роки ХХ ст., він і сьогодні є гордістю Фінляндії. Його ім’ям названі вулиці, парки, а також музичний інститут (нині Академія), у якому колись навчався композитор.

1878 – Михайло Омелянович-Павленко, український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР.

Був головнокомандувачем УГА, командував операціями І Зимового походу. Похований у Парижі.

1882 – Григорій Шерстюк, український мовознавець, педагог, журналіст, видавець, громадський діяч. Засновник першого українського педагогічного видавництва "Український вчитель", першого українського педагогічного журналу "Світло" (його редактор). Співробітник періодичних видань "Рідний край" у Полтаві і "Рада" в Києві. Автор підручників з української мови для шкіл, науково-популярних книг для дітей, педагогічних статей тощо.

1886 – Дієго Рівера, мексиканський художник, монументальний мюраліст, чоловік художниці Фріди Кало, політичний діяч лівого спрямування.

1901 – Микола Вікторович Лихачов, радянський вірусолог та імунолог, академік ВАСГНІЛ. Розробив і запропонував біологічні препарати проти багатьох інфекційних хвороб тварин.

1907 – Климентій Домінчен, український композитор, диригент. Народний артист України (1973).

1907 – Антон Хижняк, український письменник. За повість "Нільська легенда" одержав міжнародну премію ім. Гамаля Абделя Насера.

1912 – Степан Добош, засновник та перший ректор Ужгородського університету.

1925 – Джиммі (Джеймс) Сміт, американський органіст, видатний джазовий виконавець, який створив школу гри на органі "Геммонд".

1943 – Джим (Джеймс) Моррісон, американський поет і музикант, вокаліст групи The Doors, рок-легенда.

1945 – Євген Стеблов, радянський і російський актор театру й кіно, народний артист Росії (наречений у фільмі "Я крокую по Москві", доктор Мортімер у "Собаці Баскервілів", "Русь споконвічна", "Комедія про Лісістрату", "Сибірський цирульник", "День виборів").

1945 – Мариля Родович, польська естрадна співачка, володарка численних міжнародних відзнак, державних нагород і почесних звань. Згідно з опитуванням щотижневика "Політика", визнана кращою естрадною співачкою ХХ ст. у Польщі.

1953 – Кім (Кіміла) Бесінгер, американська кіноакторка, лауреатка премії "Оскар" 1998 р. (краща акторка другого плану – повія у фільмі "Секрети Лос-Анджелеса"). Знімалася також у фільмах "Ніколи не кажи "ніколи", "Дев’ять з половиною тижнів”, "Остаточний аналіз", "Восьма миля". Дружина Алека Болдуїна.

1980 – Ірена Карпа, українська письменниця, журналістка, телеведуча, співачка (солістка і авторка текстів гурту "Фактично самі", з 2007 р. - "Qarpa"). Авторка роману "Фройд би плакав" та ін. Отримала гран-прі міжнародного конкурсу молодих письменників "Гранослов" 1999 р. Знялася в еротичних фотосесіях для журналів Playboy, Penthouse, FHM.

Читайте ще