Коли у пропагандистської машини Кремля вичерпалися «цікаві» сюжети, в бій вступила «важка артилерія» – повторення меседжів Володимира Путіна з приводу «української кризи» і поширення брехливих сюжетів.
Про це пише «Телекритика», яка подає моніторинг маніпулятивних технологій у російських ЗМІ.
Як йдеться у публікації, 4 січня на впливовому американському сайті Politico була опублікована стаття британського телепродюсера Петра Померанцева (сина Ігоря Померанцева, який працював у Києві до еміграції) «Усередині інформаційної війни Путіна». У цьому матеріалі, заснованому на книзі про медіаполітику в Росії, автор розповідає про деякі особливості державного управління російським телебаченням, які необхідно знати, щоб зрозуміти, що відбувається в Україні.
Зокрема, автор, ґрунтуючись на своєму досвіді роботи на російських телеканалах, запевняє американських читачів, що Кремль контролює телеканали так само жорстко, як і КПРС. Але, на відміну від радянського часу, влада прагне щосили адаптувати вдалі формати західного розважального телебачення, щоб ефективно контролювати населення.
При цьому телебачення має виконувати одразу два архіважливі завдання. З одного боку, те, що просувається як «точка зору Росії» на події, є ні чим іншим як інструментом нав’язування інтерпретації, найбільш вигідної в даний момент для Кремля. З іншого – в центрі всіх «важливих» подій, про які росіяни дізнаються з телевізора, перебуває президент Володимир Путін. Теленовини повинні «благословляти» його правління, як висловився в середині 2000-х один із співрозмовників Померанцева.
На думку авторів моніторингу, правильне позиціонування Володимира Путіна щодо кризи в Україні було головним завданням російського телебачення в грудні. А це позиціонування, в свою чергу, було лише елементом більш глобальної операції з підтримки позитивної громадської думки про президента в умовах наближення економічної кризи.
Починаючи з перших чисел місяця, особливо після Послання Федеральним зборам 4 грудня, ряд сюжетів на телебаченні дають синхрони або пасажі з виступу Путіна, акцентуючи увагу на тому, що Росія зазнає економічних труднощів через свою незалежну політику і небажання йти на поводу у Заходу.
Відбувається звичайна підміна причини і наслідку: виявляється «трагедія в Україні» є наслідком політики США. Санкції проти Росії обумовлені не захопленням Криму, а новою спробою «підпорядкувати і розчленувати» Росію за «югославським сценарієм». Природно, «виходом» з ситуації, що склалася, пропонується продовження колишньої політики:
Отже, з перших вуст країни російські телеканали отримали підтвердження колишніх установок:
демонстрація жахів (явних і уявних) війни на Донбасі;
дистанціювання російського керівництва з його «мирними ініціативами» від войовничих дій і заяв керівництва сепаратистів «ДНР» і «ЛНР»;
звинувачення виключно України і Заходу в «трагедії на Донбасі»;
тиражування інформації про прийдешній економічний колапс і військову поразку України в боротьбі з «народними республіками»;
просування «мирного плану» Путіна.
Поширення цих установок за допомогою телебачення має створити у телеглядача враження, що господар Кремля проводить мудру й виважену політику, виходячи з національних інтересів Росії, в той час як події на Донбасі лише підтверджують його правоту, йдеться у публікації.