Битва під Конотопом
Продовження, частину першу читайте тут
Невикористаний шанс
На підступах до Москви зчинилася паніка, поміщики кидали свої маєтності й разом із селянами тікали під захист високих міських мурів. Нашвидкуруч укріплялися оборонні вали, формувалися додаткові загони для захисту Москви, на випадок облоги. Страх і невпевненість московітів у своїх силах віщували найгірше... Поповзли чутки, що государ з родиною збирається втікати за Волгу.
Проте хвилювання царя виявилися передчасними. Через складну політичну ситуацію в Україні Виговський не зміг повторити походу гетьмана Петра Сагайдачного 1618 року на Москву. Хоча наслідки битви під Конотопом були жахливими для Московської держави, загалом... вона вийшла переможцем з українсько-московської війни 1658-1659 років.
Через гострі суперечності серед козацької старшини Війську Запорозькому тоді не вдалося скинути ярмо Переяславської ради. Громадянська війна, що згодом спалахнула в Гетьманщині з новою силою, дала змогу московським військам відновитися, зібратись із духом і знову посунути на Україну...
Пам'ятний знакЗа Президента України Віктора Ющенка битву під Конотопом стали відзначати на державному рівні.
Тут встановили пам'ятний хрест, звели капличку, відкрили експозицію, присвячену визначній історичній події.
За традицією, нав'язаною в радянську добу, українці в кінці червня - на початку липня святкували перемогу не в Конотопській, а в Полтавській битві 1709 року. Вона, до речі, була значно меншою за масштабом та людськими втратами: під Конотопом загинуло більше московітів, ніж загалом налічувало військо царя Петра І під Полтавою...
Цитата...
Ось що писав російський історик 19 сторіччя Соловйов про наслідки битви: "Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Алєксєй Михайлович до народу, й жах охопив Москву".
Тож нинішнього року минула вже 355-річниця з дня першої грізної спроби України позбутися ненависного московітського ярма... Великий гетьман Богдан Хмельницький на схилі літ якось зізнався у колі щонайближчих друзів:
"Та нам набагато краще мати справу з Туреччиною, аніж з московською гидотою...Що ж до Ради Переяславської, то, гадаю, прийде час і нащадки колись зможуть таки мені простити тую дурість та слабкість душевну..."
До теми:
"Анафема" Івана Мазепи
Полковник Максим Кривоніс - український "шотландець"
