Суспільство

День донора: святкувати чи задуматися?

13 чер•Голосно

Щорічно Всесвітній день донора відзначають 14 червня. Це день тієї людини, яка може подарувати ще один світанок, ще одну чашку чаю, ще один тролейбусний квиток, ще одну усмішку дитини чи побачену телевізійну програму. День донора – відносно нове свято, яке відзначають багато країн. Але чи справді воно є святом, а не приводом задуматися?

Всесвітній день донора – це міжнародний день, заснований у травні 2005 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я ООН у Женеві. У цей день в 1868 році народився Карл Ландштейнер – австрійський лікар-імунолог, який отримав у 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини. Щомиті потреба в донорській крові постійно зростає. Та, на жаль, можливість її отримати мають далеко не всі. Брак крові дуже гостро відчувається у країнах з великою кількістю населення та тих, що лише розвиваються. Головною проблемою сучасного переливання крові пацієнтам є те, що кількість ВІЛ-інфікованих серед донорів постійно зростає.

На Рівненщині кількість донорів не пасе задніх. Це спричинено тим, що люди здають кров не лише своїм рідним,

друзям чи просто знайомим, а переважно – бійцям у зону АТО. Також без уваги не лишають онкохворих дітей – пацієнтів Рівненської обласної дитячої лікарні. Як пояснює заступник головного лікаря Рівненської обласної станції переливання крові Ніна Симків, донори діляться на дві групи: ті, хто приходить здати кров для своїх родичів та ті, хто приходить заради чужих людей:

- Окрім цих двох, є ще одна категорія – це наші постійні донори з рідкісними групами: 3 та 4 мінус. Коли у нас виникає потреба, то ми їх запрошуємо. Фактично донори здають кров безкоштовно, а вже ті, кого викликаємо – за оплату. Якщо всіх донорів – 100%, то тих, хто здає безкоштовно – 96%. Донор отримує 16 гривень за 100 мілілітрів крові. Або ті ж самі 16 гривень за 100 мілілітрів плазми. Коли людина здає плазму, то еритроцити повертаються їй назад. Якщо людина здає кров, то може отримати десь 64 гривні, а якщо плазму – то 90 гривень. Це невеликі гроші, тому донорів ми дуже цінуємо.

Станція переливання крові намагається встановити свою базу донорів, до яких завжди можна звернутись при потребі.

Адже у світі цінується таке донорство, коли людина один раз здала кров, а після того вже сама приходить.

- Це не через якусь користь для себе, а от просто у людини виникає таке бажання. Але нам ще трохи у цьому плані треба населення виховувати. Хоча, скажу, якщо якась біда – люди відгукуються і допомагають. І навіть при такому важкому житті ми ще не зовсім зачерствіли, - коментує Ніна Симків.

Здавати кров хоч раз у житті має спробувати кожен, але є певні обмеження. Вимоги до донорів:

донору має бути від 18 до 60 років;

дівчина-донор не повинна бути вагітною (якщо невагітна – то без менструації);

донор не має здавати кров перед цим останні 4 місяці;

донор не повинен вживати алкоголь за 2 дні до здачі крові;

відсутність у минулому серйозних хвороб: гепатит, сифіліс, СНІД та інше.

- Весь цей процес називається «процесом медичного свідчення», тобто лікар-терапевт та лікар-дерматовенеролог оглядає та опитує донорів-родичів. А постійні донори теж мають пройти обстеження. У цьому випадку вже даємо направлення на різних загальних спеціалістів: терапевт, дерматолог, нарколог та для жінок - гінеколог.

Такі довідки поновлюються один раз на рік, та проводяться обстеження ще й нашими лікарями, - пояснює заступник головного лікаря Рівненської обласної станції переливання крові Ніна Симків.

Також існує так звана «картотека відмовників» - комп’ютерна база тих, хто перехворів серйозними хворобами чи є на обліку в санстанціях чи диспансерах. Інформація закодована, і навіть людина, яка працює в реєстратурі, бачить на екрані комп’ютера напис «Медична відмова», та лише лікар може знати причину відмови. Тоді людині повідомляють, що вона не може бути донором.

Що донор отримує взамін? По-перше, дізнається свою групу крові, що є важливою та потрібною інформацією для кожного. По-друге, пройде медичне обстеження та впевниться у своєму гарному стані здоров’я (плюс отримає невеликий грошовий бонус). По-третє, основне – врятує життя людини.

Інколи виїзна бригада Рівненської обласної станції переливання крові їздить різними населеними пунктами та збирає кров. Така акція є дуже корисною, адже іноді люди просто не мають часу поїхати і здати донорську кров. Виїзна бригада приїздить і в Острог,

де донорами стають студенти та викладачі Національного університету «Острозька академія».

- Я здавала кров, бо це було щось нове для мене. Тим паче, неодноразово читала, що це дуже корисно – очищується кров. Страшно не було, поки не сказали, що візьмуть із мене півлітра крові. Але потім передумали – і взяли менше. У такій акції я б ще раз узяла участь, - говорить студентка Національного університету «Острозька академія» Тетяна Яринюк.

Донори є, а от питання зберігання крові постає все гостріше. Заступник головного лікаря станції переливання крові Ніна Симків пояснює:

- Кров як така не зберігається, а зберігаються її компоненти. Вона розділяється на складові: плазма та еритроцитна маса. Плазма зберігається при температурі -30 і нижче –  2 роки. А еритроцити не заморожуються, але за допомогою консервантів зберігаються від 21 до 35 днів. Матеріальні труднощі виникають з пластиковою тарою, яка подорожчала на 2-2,5 рази. І коштів від управління нам просто не вистачає. А один такий контейнер для взяття крові коштує від 80 до 100 гривень.

Рівненська обласна станція переливання крові та сайт «ГОЛОСНО» вітає всіх донорів зі святом та бажають залишатись такими ж небайдужими, щирими, добрими та основне - здоровими! Нехай у вас гарно оновлюється кров!

Фото - з Дня донора в Національному університеті «Острозька академія».

Читайте ще