Добровільна відставка міністра інфраструктури Андрія Пивоварського і його команди могла і повинна була привернути увагу громадськості до зовсім інших проблем, ніж оклад держслужбовця. І згадка про неадекватну оплату своєї праці – серйозна, на моє переконання, помилка пана тепер вже екс-міністра. Так, він не назвав суму, яка його не влаштовувала. Але в країні, де середня зарплата "по палаті" округлена до 3 тисяч гривень, і це ми беремо тільки Київ і міста–"мільйонери", міністру скаржитися на ставку за визначенням не бажано.
До речі, для районних центрів згадані три тисячі гривень "чистими" в бюджетній структурі – межа бажань і привід визнати: життя вдалося. Не важливо, скільки отримує міністр і його заступники. Важливіше, що вчитель, лікар і університетський професор знають – у міністра зарплата все одно вища. Нехай навіть на 1 тисячу гривень. При цьому у школах не вистачає вчителів фізкультури, праці, а прийдешній рік англійської мови в Україні загрожує зірватися – викладачі англійської (і не тільки цієї мови) мігрують в приватні навчальні заклади. Куди, між іншим,
не всякого візьмуть. Все від тебе залежить, від того, наскільки якісні послуги претендент готовий надати за "дядькові" гроші.
У цивільних активістів, які моніторять роботу українських чиновників, немає сумнівів у тому, що пан Пивоварський і його команда на своєму місці займалися своєю справою. Вдавалося не все, але робота Мінінфраструктури в різних рейтингах і за результатами різних опитувань займала досить високі місця. Особливо в порівнянні з Міністерством інформаційної політики і не менш одіозним Міністерством культури. Показово, що Юрій Стець, голова гіршого міністерства, подав у відставку в унісон з Андрієм Пивоварським. Обом є куди йти, і це – не бюджетні організації, а приватні структури. Де у свій час кожен з них досяг успіху. А пан Стець, якщо вірити його коментарям, таки привернув до роботи "свого" міністерства якісь позабюджетні гроші. Навіть якщо це так, ефективність "МінСтеця" на виході виявилася дорівнює мінус одиниці, хто б там що не говорив і не показував на схемах з графіками і слайдами.
Значить, не в розмірі зарплати справа. Припустимо, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький впевнений:
зарплата рядового прокурора цього відомства має бути не менше 50 тисяч гривень на місяць. Йому вторить глава Антикорупційного бюро Артем Ситник: в бюджеті на розвиток грошей закладено нуль цілих нуль десятих, і він сподівається тільки на допомогу МВФ, звертаючись за нею також в НАТО. Пройшла інформація: гроші на роботу цих та інших реформаторських структур буде цілеспрямовано виділяти Євросоюз. Одночасно пройшла інформація: з 1 грудня посадові оклади працівників виконавчої влади збільшуються на 25% - це поширюється і на зарплату прем'єр-міністра. Але підвищення міністерських окладів якісно не вплине на роботу ні самого пана Яценюка, ні переважної більшості українських чиновників.
У зв'язку з цим пригадується скандал, фігурантом якого став народний депутат Мустафа Найєм. Він, отримавши мандат, незабаром чесно і відверто заявив: йому депутатської зарплати не вистачає. Чим викликав праведний гнів згаданих вище лікарів, вчителів та інших бюджетників – гляньте на нього, всі живуть на менші гроші, а цей не хоче! Припустимо, з аргументами пана Найєма можна погодитися:
депутат – це законотворець, він будує нову країну, а безкоштовно цього робити не можна. Але відразу згадується інше: були часи, коли народні обранці отримували суму, еквівалентну 3 тисячам доларів, тільки "чистими", а були (і залишилися) надбавки, пільги, матеріальна допомога та інші блага депутатської цивілізації. Тільки розмір окладу не спонукав і не спонукає нардепів ходити на роботу, ось у чому біда. І так не лише з депутатами.
Холодницький та Ситник вимагають 50 тисяч в якості мінімальної зарплати? Особисто я згоден. Перша гучна посадка, нехай закриють за законом хоча б одного відомого корупціонера - і тоді будуть мати повне право вимагати більшого. Між іншим, команда Андрія Пивоварського, кажуть, заслужила, та пізно. Поїзд пішов...
Андрій Кокотюха
Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua