Про це повідомляється на сайті університету.
Проректор місії та призначення УКУ Мирослав Маринович зазначив, що ця премія пов’язана, насамперед, із такими поняттями, як відповідальність, працьовитість, жертовність та благодійність.
«Її лауреатом є людина мозолистої дослідницької праці, науковець, який знає запах старих архівів, археолог, який із дрібненьких частин вміють знову зліпити прекрасну амфору. Такого дослідника не побачиш у залюднених майданах людського марнославства. За життя така людина не має належної і заслуженої слави. Тому в 2012 році родина Ґудзяків вирішила встановити премію для того, щоб вшанувати наукових дослідників «рідним домом для яких стали архіви, а законом творчої праці – повага до джерел і вірність Божій правді», – сказав у вступному слові Мирослав Маринович.
Як зазначається, о. Богдан Прах народився в дуже нетиповій українській сім’ї. Після примусового виселення під час акції Вісла його батьки повернулися до рідного села Лісько (Польща). Як пригадує його брат, Євген Прах, у селі не було храму. Тож вони разом із батьками їздили до найближчого храму – щонеділі дуже рано вирушали в дорогу, а верталися аж надвечір. Недивно, що прагненням о. Богдана Праха найперше було «йти і служити людям, які зберегли свою віру і вірність своїй церкві», додають в УКУ.
Тепер, будучи ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа, о. Богдан Прах навчає семінаристів плекати пам’ять про репресованих священиків, тому постійно наголошує на значенні цвинтарів.