У нас останнім часом «мати-анархія» довела стан справ до абсурду, коли звичайні школи почали «отримувати» назву ліцей, а мало спроможні на освіту високої якості технологічні інститути перейменувалися на університети. Пострадянська школа за своєю організацією ніяк не могла надати своїм старшокласникам якоїсь практично-дійової профільної підготовки. Мова не про розповіді про професії чи екскурсії на виробництво, а про дійове занурення у площини профільної предметної складності, котрі є базовими для вищої освіти високого рівня. Якийсь час цю прогалину долали підготовчі курси при інститутах. З приходом в освіту батьківських грошей інститути стали університетами, а діти стали навчатись на порядок гірше, ніж раніше.
Єдиними, хто тримав планку були ліцеї при університетах. Їхні випускники здавали випускні/вступні екзамени не своїм вчителям, а комісії ВНЗ. Роботи шифрували і екзамени проходили з високим рівнем об’єктивності та незалежності від суб’єктивного впливу. У таких умовах діти гарно вчилися, а вчителі добре працювали, щоб потім не підвести один одного перед лицем тієї громадської думки, котру представляли суворі та незалежні від ліцею експерти.