Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова і президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петер Маурер підписали угоду про партнерство, створивши таким чином умови для реалізації спільних проектів, спрямованих на посилення захисту культурної спадщини в разі збройного конфлікту.
«Як неупереджений, нейтральний і незалежний охоронець міжнародного гуманітарного права, Міжнародний Комітет Червоного Хреста є ключовим партнером ЮНЕСКО в надзвичайних ситуаціях, в яких охорона культурної спадщини має велике значення в якості носія самобутності, гідності і життєстійкості народів», - заявила пані Бокова . «Це партнерство є ще одним свідченням зростаючого глобального усвідомлення, що захист культурної спадщини є не тільки культурним, а й гуманітарних імперативом».
Підписання даної угоди про партнерство безпосередньо продиктовано стратегією по зміцненню діяльності ЮНЕСКО щодо захисту культури і популяризації культурного плюралізму, прийнятій на 38-й сесії Генеральної конференції в листопаді 2015 року. Одна з цілей стратегії - «включити захист культури в гуманітарну діяльність,
стратегії безпеки і процеси побудови миру шляхом залучення відповідних зацікавлених сторін поза сферою культури».
Ірина Бокова висловила впевненість, що «ця угода дозволить розширити здатність ЮНЕСКО збирати інформацію на місцях в важкодоступних районах. Вона також буде активно сприяти посиленню потенціалу в справі здійснення Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту і двох протоколів до неї серед посадових осіб і гуманітарних організацій».
Недавнє масштабне і систематичне знищення і розграбування об'єктів культурної спадщини виявило тісний зв'язок між культурними і гуманітарними аспектами охорони культурної спадщини. Напад на культурну спадщину і різноманітність також є нападом на людей, їх права, а також їх безпеку. Відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, умисне знищення культурної спадщини є військовим злочином. Перед лицем цих безпрецедентних викликів існує необхідність нових підходів, що спираються на існуючі міжнародно-правові норми, - зокрема, Конвенція 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, - з метою підвищення ефективності їх реалізації.
