Суспільство

Любити школу вчать бабусі

18 бер•Zik

А мовчазні діти при них ідуть, похнюпившись. Вони це все слухають, і материнське обурення їм передається, за що ж тоді любити школу й вчителів-визискувачів (на штори, на нову дошку, на туалетний папір)?

Інша річ, коли дідусі ведуть онуків за руку і весело промовляють: «Бабуся напекла пиріжків з капустою, є борщик, бульбочка, рибка... Тобі засмакує, бо то за новим рецептом. Ні, які там чіпси! Йдемо додому, пообідаєш, підеш погуляти у двір. І я вийду з тобою, пса прогуляємо... Ні, за комп’ютер сядеш потім – і то на годинку, не більше...»

Бабусі випитують про успіхи і невдачі: «Там ми ж учора вивчили того вірша? Забула другий рядок? Та це не біда – іншим разом не забудеш. А на математиці піднімала руку? Чого боялася? Треба бути сміливішою...»

Хіба дідусі й бабусі не стабілізаційний фактор родинних взаємин?

Читайте ще