Учасники семінару у Переяславі
Раніше ми вже не раз розповідали про різні заходи по впровадженню домашньої середньої освіти, як однієї з альтернативних і доволі розповсюдженої в багатьох країнах світу, що відбувалися в Переяслав-Хмельницькій (Київська область) загальноосвітній школі-інтернат. Адже цей заклад ще з листопада 2014 року є базовим в Україні для апробації такого напрямку. А нещодавно протягом 4 днів тут під керівництвом Сергія Ветрова, президента тьюторської асоціації України, відбувся Всеукраїнський семінар тьюторів (від англ. – наставник), тобто вчителів, які займаються чи займатимуться з учнями, що вибрали домашньою форму навчання.
Учасниками семінару було 33 особи. І проживали, і харчувалися вони в школі, а свої заняття проводили в її ошатній актовій залі. На останньому, підсумковому, гості щиро дякували керівнику навчального закладу Василеві Козію за гостинність, а ще висловлювали захоплення сучасністю школи, її благоустроєм, дуже привітним ставленням до них і дітей, і їхніх дорослих наставників. Він зі свого боку розповів про поетапну кропітку роботу колективу для досягнення теперішнього рівня.
А ще гості-тьютори ділилися враженнями про організацію семінару, місто і таке інше. Зокрема, було висловлено пропозицію, якщо подібний семінар з часом знову відбудеться у Переяславі, побудувати його заняття таким чином, щоб залишалося більше вільного часу для знайомства з музеями, визначними пам’ятками історичного міста. Цього разу вони побували у музеї під відкритим небом, побачили ще дещо цікаве та далеко не все, що хотіли б.
– У вашому історичному місті раніше я вже була на екскурсії, – сказала заступник директора Боярської ЗОШ Ірина Борзинець (51 рік), – а в цій школі-інтернаті вперше, і у захваті від неї. Супер! Що ж до семінару, його програма була досить насиченою, корисною. Якщо коротко: досить виправляти старі помилки, потрібно входити в нову систему і працювати з нею.
– Вчителем у гімназії №12 Дніпропетровська я не працюю ще й року, – розповів Володимир Ревенко (24 роки). – Як педагогові-початківцю мені довірили оцей новий експериментальний напрямок домашньої освіти. Отакі семінари дають дуже багато для того, щоб правильно працювати надалі. Крім того, ми всі тут з різних міст. Було дуже цікаво поспілкуватися з іншими викладачами.
– Наша гімназія №12 у Харкові, – поділилася її викладач Олена Малоштанова (23 роки), – поки що розробляє програму домашньої освіти з адоптацією саме для нас. Безпосередньо з дітьми, як у цій вашій школі-інтернат, ще не займаємося. Але вже на шляху до цього. До речі, можу поділитися й іншим спостереженням. Коли виїжджали з Харкова, там ще було доволі прохолодно. Приїхали суди, тут вже така весна, абрикоси цвітуть! Так що ви попереду не лише у впровадженні альтернативної форми освіти.
Леонід МІЛЮТІН
