Тернопільські активісти борються за введення заборони на промисловий вилов риби на річці Дністер у сусідній області. Адже такий хоч промисел там відбувається безконтрольно, навіть у період нересту. Відповідні фото та відеодокази браконьєрства промисловиками активісти передали Держрибагенству України.
Як пояснюють активісти, Дністер на Тернопільщині, Івано-Франківщині, Чернівеччині належить до території природно-заповідного фонду. Хмельницька ж сторона – ні. І увесь промисловий вилов риби концентрується саме там, географічно – у низинній території. На нерест риба підіймається у верхів’я, зокрема до нас. Утім, якщо низинна частина перекрита сітками, то це ускладнює її шлях на нерестовище. Причому, нагадують активісти, 50% видового складу риби Дністра є червонокнижною. Але сусіди-промисловики на це практично не зважають.
Так, чергових браконьєрів-промисловиків тернопільські активісти спільно із рибінспекторами Державного агентства рибного господарства України спіймали 27 травня.
– Торік, коли майже закінчився нерест, активісти нашої громадської організації спільно із рибалками-аматорами виїхали на річку Дністер,
поблизу села Анадоли Хотинського району, - розповідає директор ГО «Скеля» Андрій Об’єщик. – В чому причина поїздки – багато небайдужих і наших, і тамтешніх людей мали претензії до промисловиків. Зокрема через те, що той промисел ніким не контрольований. Навіть у період нересту. А тамтешня рибоохорона не те, що не контролює, а й сама лобіює і покриває їх.
{photo_gallery id=13268|}
Під час минулорічної поїздки активісти побачили, як якісь чоловіки поблизу території Кам’янець-Подільського рибодобувного господарства на човні перевіряють розставлені сітки. Їх попросили пред’явити документи. Ті заявили, що є працівниками чернівецької рибоохорони і саме здійснюють контрольний вилов. Однак не всі їхні сітки мали бірки з номером. І самих сіток для «контрольного лову» виявилось у воді значно більше, аніж зафіксовано було у документах.
- У межах буйків була відведена територія для контрольного вилову. Чотири сітки мали бірки, решту – ні, - продовжує пан Об’єщик. – Були сітки і за межами буйків, причому у такій кількості, що їх до ночі можна було б знімати. Ми зняли тоді близько 100 сіток.
Причому, у документах було зазначено 12. Пояснити, звідки взялось стільки сіток, ні промислова організація, ні представники рибоохорони, що ще під’їхали, не могли.
Дивує активістів і інший факт. Зокрема те, як база Кам’янець-Подільського комунального підприємства могла опинитись на Чернівецькій стороні. І так, як представники підприємства не змогли показати жодних документів на базу, активісти схиляються до думки, що йдеться про самозахоплення території. Причому, промислом там підприємство займається уже майже 25 років.
- Торік ми викликали правоохоронців, рибоохорону, всі матеріали передали до Києва, - продовжує активіст. – Були проведені службові перевірки, які не дали ніякого результату. І то не дивно, бо сама перевірку провели невідповідно. Після наших питань керівнику Держрибагенства, як вони так проводили, було узгоджено ще один виїзд на згадувану територію. Нам повідомили, що якщо ми доведемо порушення у цій частині, то керівник агентства введе мораторій на промисловий вилов у 2016 році. Наступного року промислу і так не буде, оскільки цьогоріч контрольні вилови заборонені. А без них дати квоту неможливо.
Під час поїздки 27 травня, активісти спільно з рибінспекторами виявили там аналогічну ситуацію. Цілий день спостерігали за порушниками і ввечері, близько 22-ї після їх нього повернення на базу, затримали. Рибінспектори склали два протоколи. Збитки по виловленій працівниками рибодобувного господарства складають майже 10 тис. грн. Також вилучили транспорт.