Чому в українських в'язницях виникають бунти? Чи можна говорити про те, що це бунти в повному розумінні цього слова? Як живуть ув'язнені в колоніях, скільки заробляють і чим харчуються? У цих і багатьох інших питаннях розбирався 112.ua
Загальні дані
Станом на 1 серпня 2016 р. всього по Україні (без урахування Донецької, Луганської та Криму) налічується 148 установ виконання покарань, у яких міститься 61 тис. 132 засуджених, узятих під варту.
Середньодобова вартість тримання ув'язнених за минулі три роки зросла майже утричі – з 50,87 грн у 2013 р. до 135,85 грн на день. Так, якщо в 2013 р. при загальний чисельності ув'язнених 137 тис. осіб на кожного щодоби держава витрачала 50,87 грн, у 2014 р. загальна чисельність ув'язнених становила 90 тис. 890 осіб, на кожного виділялося 75,42 грн, у 2015 – 69 тис. 997 осіб і 102,27 гривні відповідно. У 2016 р. чисельність ув'язнених становить 61 тис. 816 осіб, на кожного виділяється 135,85 грн.
Крім того, станом на 1 листопада 2014 р. втрачено зв'язок з 15 пенітенціарними установами, розташованими в Луганській області, в яких містилося 6 тис.
426 осіб, і 14 установами Донецької області, в яких містилося 9 тис. 511 осіб. Станом на 1 квітня 2014 р. в пенітенціарних установах Криму було 3 тис. 295 осіб.
На даний момент з установ, розміщених на території, непідконтрольній українській владі, переміщено 110 осіб.
Бунти
За минулі три місяці було як мінімум 4 повідомлення про бунти в колоніях різних областях України. В'язні відмовлялися дотримуватися режиму, виходити на роботу, а у деяких випадках – нібито відбирали в охорони спецзасоби. ДПтС за всіма згаданими інцидентами провела перевірку і констатувала, що скрізь "ситуація під контролем".
Зокрема, 1 червня у Кіровоградській обл. було нібито убито в'язня і нібито інші ув'язнені нападали на охоронців та відбирали спецзасоби Провівши перевірку, ДПтС відзвітувала – чоловік у колонії дійсно помер, але смерть була біологічною, через серйозне захворювання, а ув'язнені не бунтували. Обстановка в колонії, підкреслили в пенітенціарній службі – спокійна і контрольована.
21 липня з'явилося повідомлення про те, що у колонії-поселенні під Києвом бунт і втекли 50 ув'язнених.
Пізніше виявилося, що в колонії виник конфлікт між охоронцями і засудженими, один з ув'язнених з'явився ввечері під дією наркотиків, охоронець застосував фізичну силу, що спричинило невдоволення інших. Ув'язнені били вікна, але ситуація була оперативно взята під контроль Керівника колонії усунули, прокуратура проводить розслідування.
1 серпня в Полтавській обл. у виправній колонії близько 30 ув'язнених порушили режим. Вони залишилися в "курилці" після команди "Відбій", висловлюючи таким чином невдоволення роботою адміністрації установи. Обстановку в колонії також оперативно взяли під контроль, проводиться перевірка.
15 серпня в Одеській виправній колонії понад 100 ув'язнених відмовилися вийти на роботу мотивуючи своє рішення правом на працю. Але вже через кілька годин ситуацію стабілізували, в'язні вийшли на роботи. У колонії проводиться перевірка.
Як повідомили 112.ua у прес-службі ДПтС, протягом 2013-2015 років в установах виконання покарань і СІЗО так званих бунтів (масових заворушень) засуджених не було. Більше того, влада спростувала всі повідомлення про бунти протягом 2016 р.
Що, втім, і не дивно. Як розповів заступник керівника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму та завідувач відділу моніторингу пенітенціарних установ Євген Нецвєтаєв, в Україні таких бунтів, як у Латинській Америці чи США, не буває. І всі ті інциденти, які сталися протягом 2016 р., також не можна назвати справжнім бунтом.
Нецвєтаєв пояснив, що те, що ми називаємо бунтом у вітчизняних тюрмах - це скоріше групова непокора засуджених вимогам адміністрації, що в свою чергу, тим не менш, "говорить про те, що ситуація виходить з-під контролю адміністрації".
"Не можна назвати якісь окремі фактори або умови, причини, які створюють такі ситуації, як бунти або групову непокору засуджених вимогам адміністрації. Як правило, справжні причини залишаються поза документами. Як у будь-якій соціальній системі, якщо порушується баланс сил, відбувається дестабілізація системи. Так і тут. В адміністрації є своє завдання - забезпечити належний рівень тримання, охорону життя і здоров'я засуджених. У засуджених свої завдання – відбути термін або раніше вийти.
І коли відбуваються якісь перекоси в ту або іншу сторону, відбуваються такі ситуації. Або якщо адміністрація десь дозволяє собі більше, ніж це передбачено чинним законодавством. Крім того, завжди можна бачити тільки провину адміністрації. Вся відповідальність за ситуацію лежить на адміністрації згідно з законодавством, тому що вона відповідає за життя і здоров'я засуджених. Але психологія людини така, що навіть самий покірний засуджений, як кажуть пенітенціарні психологи, який вже погодився з умовами тримання, він намагається розширити свій життєвий простір, і тому, як правило, хтось намагається отримати більше, ніж це дозволено", - розповів Нецвєтаєв.
Крім того, за словами Нецвєтаєва, відіграє свою роль і те, що в таких установах є "специфічні люди", і демотивованість персоналу: "Потрібно враховувати ще й те, в яких умовах працює персонал. Звичайно, ще і ці зміни, вони певним чином впливають на те, що люди в установах трохи демотивовані. А з іншого боку, персоналу необхідно дотримуватися законодавства, але ми регулярно бачимо повідомлення про те, що того чи іншого керівника колонії спіймали на хабарі,
перекоси в управлінні є".
Умови тримання і права ув'язнених
Якщо говорити про умови тримання і права засуджених, то, як розповіли в ДПтС України, з 2014 року становище ув'язнених було суттєво покращено. Було прийнято низку законів, метою яких було звести до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі. Так, крім іншого, ув'язнені отримали право скаржитися на адміністрацію колонії, на соцзабезпечення, у тому числі на оформлення пенсій та оплачувану працю, одержувати грошові перекази, без обмеження листуватися, користуватися мобільним телефоном та інтернетом.
Також у кожній установі виконання покарань є свій чітко регламентований розпорядок. "Розпорядок включає в себе підйом, туалет, фіззарядку, прийом їжі, розвод на роботу, сам процес праці, перевірку наявності засуджених, культурно-масові та спортивно-оздоровчі заходи і т. д. При цьому, в ув'язнених є право на восьмигодинний безперервний сон і не менше двох годин особистого часу на добу", - розповіли в ДПтС.
Всі камери в українських в'язницях – типові. Вони забезпечені необхідним інвентарем та обладнанням.
У кожній камері є відгороджений санвузол, приміщення забезпечені центральним опаленням, водопостачанням та водовідведенням, електрикою, вентиляцією і каналізацією.
"В умовах обмеженого бюджетного фінансування в установах виконання покарань і СІЗО систематично вживаються заходи для тримання в належному технічному стані будівель та споруд шляхом проведення капітальних та поточних ремонтів", - кажуть у ДПтС.
В офісі уповноваженого з прав людини кажуть, що умови тримання в колоніях кращі, ніж у СІЗО, але все-таки фінансування вкрай мало для проведення нормальних ремонтів: "У нас більше запитань щодо умов тримання засуджених до слідчих ізоляторів, ніж до колоній. У виправних колоніях, якщо б все було добре і не потрібні були б поліпшення умов, реформа б не проходила. Ця реформа в першу чергу говорить про те, що система потребує змін. У рамках наших моніторингових візитів до місць позбавлення волі, в тому числі й у виправні колонії, ми виявляємо певні порушення або невідповідні умови тримання засуджених", - говорить Нецвєтаєв.
За його словами, колоніям трохи легше в питаннях проведення ремонтів,
тому що вони мають свої виробництва і спецфонд, але і цього мало. "Умови в колоніях потребують поліпшення".
Норми харчування
Залежно від категорії, віку і стану здоров'я засуджених існує 12 норм харчування.
"Їжа в їдальнях колоній готується у відповідності з меню тричі на добу: на сніданок, обід і вечерю. При цьому на сніданок і вечерю готується по одній другій страві, на обід салат, перша і друга страви. Проміжок часу між прийомами їжі не перевищує 7 годин. Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до калорійності таким чином: на сніданок – 30-35%, на обід – 40-45% і на вечерю-20-30%. У всіх їдальнях встановлено лінії самообслуговування, а якість приготування їжі контролюється медпрацівником, черговим помічником начальника. Крім того, періодично проводиться контроль калорійності і хімічного складу їжу", - розповіли в ДПтС.
У свою чергу правозахисники кажуть, що під час моніторингових візитів ув'язнені часто скаржаться на якість їжі: "Також багато нарікань на невідповідне харчування. В основному питання стосується того, що їжа не досить поживна",
- говорить Нецвєтаєв.
Медзабезпечення
Далеке від ідеалу і медобслуговування в українських в'язницях. За словами Нецвєтаєва, у колоніях банально не вистачає фахівців: "Рівень наданої медичної допомоги потребує покращення. У зв'язку з чим сьогодні піднімається питання щодо того, щоб відокремити медичну службу від пенітенціарної. Наскільки нам відомо, у Мін'юсті схиляються до того, щоб підпорядкувати безпосередньо до Мін'юсту. Якщо зараз начальник медчастини підпорядковується начальнику колонії, який звичайно має на нього вплив, то хочуть по вертикалі перепідпорядкувати на територіальні управління та на апарат Мін'юсту".
У ДПтС стверджують, що всі засуджені отримують медичну допомогу у відповідності з нормами законодавства.
Праця як право, а не обов'язок
На сьогоднішній день на оплачуваних роботах задіяно 13,6 тис. засуджених, або 4,5% від загальної кількості працездатних, з яких на власних виробництвах – 7,1 тис., на контрагентських роботах – 1,2 тис., у майстернях установ – 2,4 тис. і на інших оплачуваних роботах – 2,9 тис. ув'язнених.
Виробництво Державної кримінально-виконавчої служби включає в себе 90 діючих промислових і 11 сільськогосподарських підприємств установ виконання покарань,
139 майстерень і 117 підсобних господарств.
Ув'язнені зайняті на швейних підприємствах, з видобутку й обробки вапняку та граніту, інші виготовляють широкий спектр продукції сільгоспмашинобудування, ковані вироби, автопричепи, стовпи вуличного освітлення, резервуари, фільтри, широкий спектр архітектурно-будівельних виробів, меблі, електротехнічну продукцію, новий формений одяг для військових, меблі, вироби для огородження та обмеження доступу, обладнання для військової техніки (захисні протикумулятивні екрани, пристрої для розмінування місцевості).
"За 6 місяців 2016 р. підприємствами установ виконання покарань реалізовано товарної продукції (робіт, послуг) на загальну суму 252,5 млн гривень. Рівень виконання планового показника по промислових підприємствах склав 109,6%", - відзначили в пенітенціарній службі.
Середньомісячна зарплата засуджених на сьогоднішній день становить 655,8 гривні: "У порівнянні з початком 2016 р. зарплата збільшилася на 107,9 гривні, або на 19,7%", - уточнили в ДПтС.
В офісі уповноваженого з прав людини стверджую, що після того, як праця ув'язнених стала правом,
а не обов'язком, колонії не можуть забезпечити роботою всіх бажаючих: "При радянській системі виконання покарань це був обов'язок засудженого, він повинен був себе забезпечувати і працювати, тобто - виправлення через працю. На сьогоднішній день були внесені зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, і це стало правом. Як показує практика, зараз установи виконання покарань не можуть у повному обсязі забезпечити всіх бажаючих роботою. І виникає така парадоксальна ситуація, коли в зв'язку з тим, що згідно з кримінально-виконавчим законодавством засуджений повинен відшкодовувати надані йому комунально-побутові та інші послуги, то з тих осіб, які працюють, з них відшкодовується, а з тих, хто не працює – з них нічого не утримується".
Також, за словами Нецвєтаєва, із зарплати засуджених в адміністраціях деяких колоніях продовжують утримувати кошти за харчування, що суперечить чинному законодавству: "Зараз ув'язнений повинен відшкодовувати тільки надання комунально-побутових та інших послуг... У зв'язку з чим уповноважений Верховної Ради з прав людини неодноразово звертався до прокуратури і було подання на міністра юстиції,
чекаємо змін у цьому напрямку", - зазначив Нецвєтаєв.
"За минулий рік у нас було 1,5 тис. звернень. Якщо розбивати за проблемними питаннями, це умови тримання, неналежне медзабезпечення, харчування, застосування пільг, які передбачені, грошове питання. А щодо застосування фізичної сили є звернення, але сказати, що це масово – ні", - констатують в офісі уповноваженого з прав людини.
На сьогоднішній день відбуваються структурні зміни, це ліквідація центрального органу виконавчої влади – ДПтС і формується нова структура. Поки реформа проходить лише в центральному апараті, але і на територіальні управління невдовзі чекають зміни. Перехідний період від ДПтС до Мін'юсту буде не простим, це безпосередньо позначиться на пенітенціарних установах. Залишається лише сподіватися, що це не обернеться ще більшими проблемами.
Для довідки
Слідчий ізолятор (СІЗО) — пенітенціарна установа (місце тримання під вартою), що забезпечує ізоляцію наступних категорій підозрюваних, обвинувачених, підсудних і засуджених: підслідних — перебувають під слідством та очікують суду, підсудних,
які перебувають під судом, засуджених — очікують конвоювання або прямують транзитом, як правило, в установи, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі: виправні колонії, виховні колонії, колонії-поселення, затриманих, які очікують екстрадиції.
Виправна колонія - основний вид виправних установ для утримання повнолітніх громадян, засуджених до позбавлення волі. Фактично заснована на табірному способі тримання засуджених, на відміну від тримання підозрюваних, обвинувачених і засуджених камерно-тюремним способом в слідчих ізоляторах і в'язницях.
Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.
У виправному центрі ув'язнені мають право виходити за картками і приходити в колонію тільки на ніч.
