Судова практика в аспекті притягнення до юридичної відповідальності за коментарі у соціальних мережах набуває все більшого підгрунтя. Так, у серпні Дніпровський районний суд м. Києва виніс рішення від позивача, який звернувся за захистом честі, гідності та ділової репутації.
Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в якій просить: визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену відповідачем.
Відповідач поширював інформацію про ніби неправомірні дії позивача на сторінці у соціальній мережі Facebook.
Суд зазначив, що відомості, які були поширені, не являлись приватною перепискою, адже доступ до них мали усі користувачі зазначеною соцмережею.
Журналісти Трибуни звернулись за коментарем до полтавського юриста Маліннікової Дар`ї Костянтинівни.
- Відповідно до цивільного законодавства кожна особа може звернутись до суду, якщо вважає, що було порушено її конституційні права, зокрема на честь, гідність і ділову репутацію. Це питання має низку аспектів. По-перше – це публічність, тобто інформацію може побачити широкий загал людей. Також ці відомості суперечать моральним нормам та явно не суперечать істині.
Також юрист відповіла на наше питання з приводу того, що очікує Україну в контексті притягнення до юридичної відповідальності за коментарі у соціальних мережах.
- Я вважаю, що ця практика розвиватиметься. Кожна особа має право на свободу слова та свободу думки. Але з іншого боку ця інформація повинна бути коректна, об`єктивна та відповідати істині. У 21 першому столітті, у час гаджетів, розвиток такої категорії справ досить закономірний.
