1 грудня 1991 року для підтвердження прийнятого Верховною Радою у серпні Акта проголошення незалежності відбувся Всеукраїнський референдум. Одночасно пройшли перші вибори президента України.
Проголосували близько 32 млн громадян. Із них 90% - за незалежність. Першим всенародно обраним президентом став Леонід Кравчук.
За 25 років по тому незалежність на волевиявленні підтримали б 65% українців, згідно проведеного у серпні цьогоріч соціологічного опитування.
Було три елементи успіху референдуму, розповів в інтерв'ю Gazeta.ua учасник ініціативної групи "Першого грудня", правозахисник Мирослав Маринович.
Які ключові речі сформували такий високий рівень підтримки незалежності у 1991 році?
- Передусім - популярність ідеї незалежності, - говорить - Був Народний Рух і В'ячеслав Чорновіл. Всі вже відчували, що Радянському Союзу приходить кінець. Також це не могло статися без підтримки партійного апарату. Він теж хотів самостійності від революційного Єльцина. Було прийняте рішення зробити незалежною Україну, щоб зберегти свої позиції. Третім елементом консенсусу були донецькі шахтарі.
Їхня підтримка ідеї незалежності була дуже важливою.
Половина громадян не вважають сьогодні Україну справді незалежною державою.
- Я не такий песиміст. У підтвердження можу нагадати "драконівські" закони 16 січня 2014 року. Вони були списані в Росії. А в Україні їх не сприйняли. У нас вже зовсім інші суспільні обставини. Це доказ того, що незалежність відбулася. Ми не такі, як Росія.
Однак, песимісти реагують на соціальні моменти. Треба щоб українська незалежність відбулася у цьому вимірі. Стане краще, легше й заможніше жити в Україні вони змінять думку.
Що можна назвати беззаперечним здобутком країни за 25 років?
- Релігійну свободу. У нас не спрацювали спроби одержавити релігію. Намагання Януковича запровадити російський варіант фаворитизму не мали успіху. Релігія дає не лише громадянські свободи, а й духовні. В Україні вона відокремлена від державного апарату, але не від духу людського. На Майдані були представники різних Церков. Це свідчення того, що в країні стало можливе співіснування релігій, які раніше ворогували. До незалежності цього не було.
Кажуть,
що пролита під час Революції гідності і війни з Росією кров - це відповідь на без зусиль отримані свободу і незалежність. Війна була неминуча? Якими ми вийдемо з неї ?
- Напевно, неминуча. Росія спершу думала, що Україна тільки побавиться у незалежність, а потім впаде у той кошик, який вона підставить. Потрусить трішки і яблучко впаде. Борис Єльцин був упевнений, що Україна через кілька років сама попроситься в Союз, без нього не виживе. А коли Путін усвідомив, що цього ніколи не станеться добровільно, настала потреба у військовій агресії. Для нього Росія без України не мислима.
Через війну ми втратимо цінні людські життя. Але отримаємо остаточну свободу, справжню незалежність. У людей уже є це відчуття, хоч багато з них досі живуть російськими моделями.