Африканські уроки для України. В яких державах Африки і чому живуть краще за Україну? Частина 3.
продовжують серію публікацій, присвячених розвіюванню стереотипів про Африку і африканців.
Спецпроект з 5 частин розповідає про 10 успішних країн африканського континенту.
Ми також з’ясовуємо, який досвід африканських країн Україні не завадило б запозичити.
Сьогодні у третій частині пропонуємо читачам познайомитись з досвідом 3 країн Західної Африки.
При підготовці матеріалу Факти ICTV поспілкувалися з Олександром Мішиним кандидатом політичних наук, співзасновником Центру дослідження Африки.
Нігерія
У Нігерії багато спільного з Україною.
В цій африканській державі також наявні два конфлікти.
Схід країни перебуває у заручниках терористичного руху Боко Харам
А на півдні Нігерії у дельті річки Нігер відновлюються сепаратистські настрої Більшість жителів регіону складають християни з етносу ігбо (на іншій території Нігерії переважають мусульмани), які в 1967-1970 вже проголошували свою “державу” – Республіку Біафра. Але сепаратисти на півдні Нігерії не однорідні: етнос огоні також прагне створити власну державу – “Огоніленд”.
Таким чином, можна проводити певні паралелі з “ДНР” та “ЛНР” на сході України.
Хто стоїть за сепаратизмом у Нігерії
З одного боку, це місцеві бандити, які заробляють у такий спосіб, здійснюючи напади на нафтовидобувні компанії і платформи, а потім вимагають викуп за взятий у заручники персонал. Не гребують вони і морським піратством, від якого страждають і українські моряки
Проте частина населення має об’єктивні причини для повстання через отруєння нафтовиками територій, де вони проживають, що позбавляє цих людей доступу до чистої питної води.
Викрадення дівчат – один з головних методів діяльності Боко Харам. У квітні минулого року відбулась світова акція на підтримку викрадених дівчат. На світлині – Мішель Обама
Інша споріднена риса Нігерії з Україною – це, на жаль, високий рівень корупції
Колишній прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон назвав Нігерію – “фантастично корумпованою державою”. Проте президент Нігерії Мохаммаду Бухарі у відповідь на це закликав британців допомогти повернути гроші, які викрали нігерійські чиновники, які в даний час затримані у Лондоні.
Як це не парадоксально, однак Великобританія стала “притулком” для концентрації брудних грошей з Нігерії, вкрадених з державної скарбниці.
Нагадаємо, що у рейтингу Transparency International за 2016 рік, Україна та Нігерія розташовуються поруч – на 131 і 136 місці (із 176 країн) відповідно.
Лагос – найбільше місто і колишня столиця Нігерії
Ще однією спільною сумною рисою України та Нігерії є слабкість національних валют обох держав.
Якщо в 2015-му найбільш слабкою валютою світу вважалася гривня (девальвація 48,7%), то у 2016 її місце посіла нігерійська найра (втрата 40% своєї вартості).
Щоб уявити масштабність втрат від девальвації валюти, можна навести наступний приклад: найбагатший нігерієць – Аліко Данготе лише за один день 20 червня 2016 року втратив $3,7 млрд (четверть своїх статків).
Абуджа – нова столиця Нігерії
Який досвід Нігерії може бути корисним для України?
По-перше, це уміння політичних еліт домовлятися заради політичної стабільності.
Нігерія є етнічно строкатою та мультикультурною країною із жорстким поділом на мусульман та християн, відносини між якими залишаються напруженими.
Тим не менш, політичним елітам обох груп вдається домовлятися й досягати консенсусу щодо “чуттєвих” для обох таборів політичних питань.
Фактично, провідники груп домовились чергуватися і в мирний спосіб передавати президентську владу, хоча юридично такий принцип ніде не закріплений. Цей джентльменський політичний консенсус свідчить про політичну зрілість еліти Нігерії, яка заради стабільності в країні уміє знаходити компроміс.
Лагос, острів Вікторія
Нігерія не намагається боротися зі своєю історією переписуючи її кожного разу, коли до влади приходить нова політична сила.
У Нігерії історія країни сприймається такою, яка вона є, на ній не спекулюють, не відбувається політизація історії.
Наприклад, в нігерійських містах можна знайти вулицю Сані Абачі – колишнього військового диктатора країни, якого звинувачують у викраденні £5 млрд, а обставини його смерті залишаються також суперечливими (був отруєний двома індійськими повіями).
Проте нігерійці тверезо дивляться на свою історію – і на героїчну, і на ганебну, оскільки не все негативне можна просто взяти і вирізати з пам’яті і вдавати,
що цього не було.
В України і Нігерії багато спільних освітніх програм
Нігерія досягнула високого рівня розвитку медицини
Коли Західну Африку (Гвінея, Ліберія, C’єрра-Леоне) у 2014-2016 роках охопила епідемія смертоносної лихоманки Ебола були ризики її поширення і на Нігерію. Проте у країні були вжити превентивні заходи – розробили власну вакцину проти вірусу – Nano Silver.
Уряд Нігерії запровадив грантову систему для вивчення медицини за кордоном. Багато нігерійців навчаються в Україні
Інший цікавий факт про Нігерію – у країні розвинута потужна кіноіндустрія
Нігерійський Ноллівуд стоїть в одному ряді з американським Голівудом та індійським Болівудом, якщо не за якістю, то за швидкістю виробництва кінопродукції.
Ноллівуд знімає фільми шаленими темпами – приблизно 200 стрічок на місяць, тобто більше, ніж виробляється у США. Їхня якість, щоправда, не дуже висока, бо споживач місцевий. Тим не менш, культурним продуктом Ноллівуду вдалося заповнити ввесь інформаційний простір Нігерії, витіснивши іноземний продукт.
Цей досвід може бути корисний і для України, якщо ми хочемо
зменшити частку іноземного продукту у національному інформаційному просторі.
Код-д’Івуар
Кот-д’Івуар – держава в західній Африці, колишня французька колонія. Назва країни до 1986 року офіційно перекладалось як Берег Слонової Кістки.
Особливість Кот-д’Івуару в тому, що 10 років громадянської війни не вплинули суттєво на економіку країни. Війна відбувалась наче в паралельній реальності. Економічний спад, звичайно, був, проте не катастрофічний.
Після встановлення миру в Кот-д’Івуарі в 2011-му, країна досягнула значного прогресу в економічних реформах, зокрема, створивши умови для легкості ведення бізнесу. Наразі Кот-д’Івуар є лідером в Африці за темпами економічного зростання (у поточному році очікується до 8%).
Через браконьєрство, зокрема в Кот-д’Івуарі, африканський слон – вимираючий вид тварин
Окрім нафтовидобувної сфери, текстильної промисловості, машинобудування, країна продовжує розвивати сільське господарство. Кот-д’Івуар вважається “шоколадним гігантом“, оскільки держава виробляє до 40% какаобобів у світі.
Тим не менш, залежність Кот-д’Івуару від колишньої метрополії залишається.
Всі торгівельні операції зав’язані на французьких компаніях, які контролюють ключові галузі економіки Кот-д’Івуару.
Незважаючи на стрімкий економічний розвиток, зміни не торкаються сільської місцевості Кот-д’Івуара
Гана
Гану називають еталоном демократії в Африці Політична стабільність, відсутність війн та переворотів, передача влади у мирний демократичний спосіб.
Проте ще зовсім недавно (до 1990-х) у соціалістичноорієнтованій Гані військові режими змінювались по 3-4 рази на рік. Тим не менш, країна політично одужала, були проведені необхідні реформи в економіці.
Аккра, столиця Гани
Однак чільники Гани не врахували один момент: в країні виник феномен (ганський термін “даунсор”) – блокування економічного розвитку через нестачу електроенергії. Як наслідок, економічне зростання Гани призупинилось через постійні відключення електрики.
Таким чином, якби країна розвивалась поступальніше і керівництво прорахувало всі варіанти, країна не зіткнулась би з наявними проблемами.
Віялові відключення електроенергії знайомі як для жителів України, так і Гани
Інший цікавий, але сумний факт щодо Гани – у країні розташований найбільший у світі смітник відпрацьованих електронних приладів.
Щороку з усього світу, але найбільше із Західної Європи та США, до Гани під виглядом вживаної електроніки завозять 200 тис тон електронного непотребу, який надзвичайно дорого утилізувати.
Окрім того, що на звалищі працюють переважно підлітки від 10 до 18 років, електронні відходи, насичені ртуттю, свинцем, важкими металами отруюють ґрунти та підземні води Гани й загрожують країні масштабною екологічною катастрофою
Негативний приклад Гани має підштовхнути українців до більш обачливого та дбайливого ставлення до власної природи.