Все це відбулося з пікетом під стінами «білого дому» трудового колективу і супроводжувалося виступом Михайла Лисевича перед депутатським корпусом. Але тоді на його бік практично ніхто не став і більшістю голосів слуги народу призначили іншого редактора – краєзнавця Віктора Уніята. Лисевич же залишився на своїй офіційній посаді заступника редактора, бо, як відомо, кілька років він керував виданням «Свобода» з додатком виконувач обов’язків головного редактора, не будучи офіційно призначеним.
Після свого «звільнення» Лисевич потрапив у лікарню, згодом ще деякий час працював паралельно перебуваючи в судових дебатах з обласною радою. Але нещодавно він таки звільнився з газети «Свободи». Як виявилося, він знав куди йде, адже йому запропонували посаду спеціального кореспондента газети Верховної Ради «Голос України», яку довгий час обіймала Любов Левицька.
Нагадаємо, що Михайло Лисевич свого часу був шеф-редактором молодіжної газети «Ровесник», після якої обіймав посаду начальника управління туризму ТОДА. А до свого приходу до редакторства в «Свободі» був прес-секретарем обласного КРУ.
Зауважимо, що скандал довкола Михайла Лисевича виник не випадково. Газета минулоріч увійшла в процедуру роздержавлення. Виданням зацікавилося одразу кілька інвесторів з Тернопільщини. Серед них відомі аграрії, нардепи, бізнесмени. Однак Лисевич заявив, що жодні переговори наразі стосовно продажу видання не ведуться.
Та як стало відомо, це не зовсім так. Насправді Лисевич розпочав переговори з відомим аграрієм та виробником ковбасних виробів Іваном Чайківським. Останній доволі активно рекламує себе у місцевих ЗМІ, виступає спонсором різноманітних заходів, одним словом, почав вести доволі публічний спосіб життя. Чайківський уже володіє одним інтернет-ресурсом, тож до повної колекції йому, очевидно, знадобився ще й друкований обласний ЗМІ. Більше того, у вузьких політичних колах розповідають нібито Лисевич уже навіть отримав аванс від Чайківського, який вимірюється кількома тисячами «зелених», тож після завершення процесу роздержавлення видання планували плавно передати аграрію.
Такі неузгоджені маневри Лисевича не сподобались голові Тернопільської ОДА Степану Барні. По-перше, «білий дім» поки залишається офіційним власником «Свободи», тому ця історія боляче вдарила по амбіціях керівника області. По-друге, Барна мав на приміті, очевидно, свого покупця, по-третє, взнаки дались далеко не найкращі стосунки між губернатором та потенційним новим власником. Дізнавшись про бізнесові справи Чайківського та Лисевича, Барна швиденько, через підконтрольну більшість у обласній раді, помножив редактора «Свободи» Лисевича на нуль…