Суспільство

«Про втрачені — невідзняті — кадри шкодуєш так само, як про втрачені миттєвості життя», — боєць АТО

3 трв•7 Днів UA

Блогерка та боєць АТО Олена Білозерська продовжує ділитися історіями із передової.

Цього разу про те, як інколи бракує камери, котра б працювала у режимі нон-стоп і знімала усе, що відбувається на лінії фронту і з кожнем бійцем зокрема:

"Про втрачені - невідзняті - кадри шкодуєш так само, як про втрачені миттєвості життя...

Щойно (29 квітня - прим. ред.). Мій побратим С., не без зусиль відшукавши місце, де є мобільний зв'язок, розмовляє по телефону з маленькою донечкою.

- Софійко, тато на роботі. Тато приїде в наступному місяці. Коли це? Це приблизно через тридцять днів.

Розказати щось? Навіть не знаю, що тобі розказати. У нас тут є чорний кіт, його звати Матумба. І є дві собаки - Ефка і Шкавулик...

І тут - близький, оглушливий БУХ. У мене заклало вуха. Зі стелі посипалась штукатурка.

Побратим, не міняючи ні пози, ні інтонацій:

- Я теж тебе дуже люблю, Софійко.

Мимоволі шкодуєш про відсутність якоїсь хитрої камери, що вміла б писати у режимі нон-стоп".

Читайте ще