Кримінальна відповідальність за неправосудне рішення, при нечіткому визначенні цього поняття, є нічим іншим як неприкритим тиском на суд. Змінити це важко, оскільки проблема не стосується законодавців, які водночас не хочуть виглядати захисниками суду.
Як передає кореспондент видання «Закон і Бізнес», таку думку сьогодні висловив голова Вищого господарського суду Богдан Львов на VI Всеукраїнському форумі ААУ з публічного права.
«Ми одна з небагатьох країн світу, яка зі статтями про відповідальність з якихось інших міркувань (мається на увазі за винагороду чи хабар – ред.) має ще й ст.375 КК. І мені здається, що її існування до цього часу зумовлене виключно тим, що немає жодного автора законодавчої ініціативи, який би запропонував її вилучити, бо це сприйматиметься як захист суду», — зазначив голова ВГС.
За його словами статистика застосування цієї статті говорить про те, що її існування не є необхідним. В провадженні зараз близько 500 кримінальних справ і жодного вироку. Фактично, щоб суддя поніс відповідальність, потрібне неправомірне рішення, а органи досудового слідства мають зафіксувати факт змови судді.
«Скажімо, він на мікрофон каже: «Так, я знаю, що таке рішення прийняти не зможу, але за винагороду — зможу». Фактично — це теоретична конструкція, та ми маємо неприкритий тиск на суд. А що робити, коли йдеться про колегіальне рішення? Кримінальна відповідальність індивідуальна. Хтось не написав окремої думки, але на якій стадії він зупинився: на стадії помилки, на стадії свідомого винесення неправосудного рішення? А може в нього інша думка?», — зауважив Б.Львов.
На думку голови ВГС, без відповідей на ці питання та чіткого визначення поняття «неправосудності», існування ст.375 КК є нічим іншим як неприкритий тиск на суд.
Докладніше про те, як проходив VI Всеукраїнський форум Асоціації адвокатів України з публічного права читайте в наступному номері «Закон і Бізнес».
