Суспільство

Підведено підсумки дворічного проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу" та Верховної Ради України у реформуванні українського парламенту

З нагоди дворічної співпраці у рамках проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу» відбулася дискусія «Трансформація парламенту: виклики та досягнення», у ході якої народні депутати України, керівництво Апарату Верховної Ради, представники Євросоюзу, громадськості та експерти обговорили результати реформування українського парламенту на шляху до створення зразкової, демократичної та європейської інституції.

У березні 2016 року було представлено Рекомендації Місії Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. Рекомендації Дорожньої карти були затверджені Постановою парламенту (№ 1035-VIII) і стали основою для проведення реформ у контексті євроінтеграції та відданості європейських цінностей. Відтоді здійснено чимало дієвих перетворень і новацій у законотворчій роботі парламенту.

Як зауважив в.о. керівника Апарату Верховної Ради Петро Боднар, два роки тому у вищому законодавчому органі держави отримали можливість стати на новий шлях – подеколи складний, але невідворотній процес реформування українського парламенту.

«Втілення амбітної реформи потребує політичної волі та консенсусу політичних груп і фракцій», - сказав П. Боднар.

Результатом спільної роботи стало чимало якісних змін, зокрема, у першому читанні схвалено законопроекти про кількість парламентських комітетів та пропорційний розподіл місць у них, які на наступній сесії мають бути ухвалено в цілому, про електронний документообіг – завдяки чому віднині хід законотворення можна відстежувати на мобільних пристроях, проведено перші засідання парламентських комітетів без паперів, затверджено Стратегію електронного парламенту, активізовано співпрацю з профільними міністерствами та відомствами.

Керівник парламентського апарату висловив сподівання, що спільна Дорожня карта між урядом і ВРУ дозволить ефективно втілювати зобов‘язання України перед ЄС на законодавчому рівні. Такою є і позиція Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, наголосив Петро Боднар. Він також високо оцінив підтримку наших міжнародних партнерів у ході інституційної реформи парламенту й висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю.

Ключовим питанням,

у Дорожній карті реформ парламенту – є статус парламентського апарату. Як зазначали промовці під час дискусії, у світі існують різні моделі функціонування парламентських служб – від повністю незалежного статусу і до частини державної служби. Спільним є те, що служба в парламенті має свою специфіку і особливості на відміну від органів виконавчої влади. Керівник Апарату Верховної Ради розповів, що нещодавно у парламенті ініціювали процес довгострокового планування, проведено дві стратегічні сесії підрозділів апарату та працівників комітетів, готується проект Стратегічного плану. За ініціативи Регламентного комітету створено робочу групу з підготовки законопроекту про парламентську службу, для прийняття якого потрібна політична та експертна підтримка. «У центрі уваги завжди були і будуть люди, професіонали своєї справи, адже щоденно діяльність вищого законодавчого органу забезпечують понад тисячу працівників ВРУ», - зауважив П. Боднар. За його словами, триватиме навчання та підвищення кваліфікації працівників парламентського апарату, в т.ч. через нові інформаційні технології,

відбуватиметься обмін досвідом з європейськими парламентами. Цьогоріч призначено стипендії для стажерів в апараті ВРУ.

Значним кроком до підвищення відкритості українського парламенту стало схвалення наприкінці 2017 року Комунікаційної стратегії Верховної Ради, мета якої - підвищення довіри до парламенту та сприяння її розбудові на основі передових демократичних практик.

Народний депутат України Світлана Заліщук, у свою чергу, зазначила, що запорукою успішності всіх реформ в Україні є насамперед ідеї, досвід, підтримка і ресурси міжнародних партнерів, політична воля влади і енергія громадянського суспільства. Парламентарій підкреслила, що програма ЄС-ПРООН допомогла трансформації парламенту в напрямку подальшої відкритості та прозорості.

«Проект ЄС-ПРООН «Рада за Європу» сприяє інституційній розбудові та розвитку спроможності парламенту за рахунок активного надання доступу до парламентських інновацій, залучення міжнародних та національних експертів, партнерства з Європарламентом та провідними парламентами європейських країн та сприяння дієвій участі громадян», - сказав Джонатан Мерфі, керівник проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу».

Заступник керівника Апарату Верховної Ради Микола Шевчук у своєму виступі окреслив проблеми відкритості та транспарентності у контексті реформи парламенту, що мають стати ключем до ефективного діалогу з громадянами.

Читайте ще