Відкриття в Києві меморіальної дошки великому російському поетові Осипові Мандельштаму та його дружині Надії – знайомство цієї пари почалася в українській столиці – вимагає дати відповідь на одне просте запитання: чому тільки зараз?
Чому про Мандельштама не згадували ні в радянські часи, ні в пострадянські – коли відкриття будь-якого пам'ятного знака російському письменникові означало б і нагадування про зв'язок Києва з культурою імперії, і про "дружбу братніх народів"? Але про Мандельштама вважали за краще не згадувати навіть тоді, коли стало модою увічнювати пам'ять його сучасників і друзів – Анни Ахматової і Марини Цвєтаєвої. Та й зараз відкриття йому меморіальної дошки ініціювала українська громадськість, а не чекісти з "Россотрудничества".