Останні чотири роки Збройні Сили України виконують свою почесну місію - захищають державний суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України. Захищають мирний сон громадян України. За ці чотири роки українська армія змінилась до невпізнаваності. Вона стала армією, якою можна пишатись.
Про те, як змінились Збройні Сили України за останній чотири роки у матеріалі "Прямого".
Фінансування
Колись Наполеон Бонапарт зауважив, що народ, який не хочу годувати власну армію, буде змушений годувати чужу. Розвиток українського війська просто не можливий без збільшення витрат на оборону.
У 2013 році, за часів режиму Януковича, українське військо отримало 15 мільярдів 315,1 мільйона гривень ($1,91 млрд). З початок бойових дій на сході України усім стали зрозуміли слова Наполеона. У перші місяці війни потужний волонтерський рух зробив чималий внесок у розвиток українського війська. Народ вирішив годувати свою армію.
Уже у 2019 році витрати на українське військо складатимуть 201 мільярд гривень ($7,17 млрд). Тобто всього за п'ять років, рівень витрат на українське військо зріс на 184 мільярди гривень.
А якщо зросло фінансування, то й буде нова зброя, гідні зарплати й умови, краще навчання, міцніша безпека.
Іду на ви
Розбудова армії за останні чотири роки призвела не лише до появи нових бригад та інших тактичних з'єднань, а й до появи двох нових родів військ - Сил спеціальних операцій та Десантно-штурмових військ.
Сили спеціальних операцій - засновані 5 січня 2016 року. Президент України Петро Порошенко встановив їх свято 29 липня. Символом ССО визначено вовка-перевертня, а девізом - девіз князя Святослава Хороброго "Іду на Ви".
Задачі ССО у військові справі визначаються терміном "спеціальна розвідка". Серед операції, які проводять українські "вовчики" - це рейди, здобуття розвідувальної інформації за лінією фронту, порятунок полонених та заручників, психологічні операції (Psy-Ops) та ще багато інших. Більшість завдань ССО належать до сфери державної таємниці.
В народі ССО стали героїзовані зокрема пісні гурту Riffmaster "Тихо прийшов, тихо пішов". Зазначимо, що соліт гурту Андрій Антоненко наразі служить у Силах спеціальних операцій.
Завжди перші
Також у самостійний рід військ виокремились українські десантники,
які до 2015 року перебували у складі Сухопутних військ України.
Українські десантники - це не лише приклад мужності та військової майстерності, а й того, як може еволюціонувати українське військо, пориваючи з радянськими традиціями.
Змінилася і парадна форма. Тепер військовослужбовці ЗСУ мають форму, яка моделювалась на прототипах військової уніформи українських збройних формувань Доби Перших Визвольних Змагань, але водночас відповідає стандартам НАТО.
Особливою родзинкою цієї уніформи стали берети. Кожен рід військ отримав свій берет, зі своїм кольором та знаком, який символізує приналежність до особливої когорти військовослужбовців. Берет став не просто головним убором. Він став маркером військовослужбовця, предметом гордості.
Традиції
Армія, як відомо консервативна структура, яка має багато власних традицій та навіть забобонів. Змінювати таку структуру дуже важко, але вкрай необхідно, особливо, якщо врахувати, що більшість традицій тягнеться з радянської армії.
Один з найважливіших кроків у зламі радянської традиції - є зміна військового привітання з "Зичу здоров'я" на "Слава Україні - Героям Слава".
А також заміни суто більшовицького звертання "товариш" на "пан".
Окрім того, багато в чому відіграла роль зміни кольору вище згаданих беретів. Так десантники і морські піхотинці відмовились від радянської нелогічної традиції блакитних та чорних беретів та одягнули берети кольорів марун та морської хвилі, приєднавшись до світового армійського братства.
Позбавляючись радянського минулого, військові частини позбавлялись радянських почестей та нагород. Всі ці Червонопрапорні, тричі орденоносніназви було скасовано. Натомість запроваджено українські почесні назви. З забуття повернулись герої української мілітарної історії, зокрема король Данило (саме як король, а не князь), Чорні Запорожці, Холодний Яр, Петро Дорошенко та багато інших.
Значущою традицією, яка знайшла відклик у цивільного населення - це традиція зустрічати тих, хто повернувся з війни. Військовослужбовці йдуть до частини поважним кроком через місто, а цивільні їх зустрічають, вітають з поверненням. У цьому проявляється ставлення суспільства до війська.
Звісно в армії є ще багато недоліків. Не скрізь збудовані гуртожитки й не скрізь ще годують фруктами.
Не всі воюють з Galil та й зарплати у війську ще важко назвати конкурентоспроможними. Нам ще варто збудувати власний Арлінгтон, розробити військові нагороди та встановити День піхоти. Почати випускати глянцевий журнал про будні військових та реформувати систему військових ліцеїв. Але варто зазначити, що українське військо за чотири роки зробило просто неймовірний ривок у розвитку перетворившись з деморалізованого збройного формування в боєздатну і мотивовану армію. Яскравим прикладом того, що українське військо зараз одне з найкращих у світі є інцидент, який трапився під час навчань Saber Junction-2018 у серпні цього року. Коли українські десантники “взяли в полон” командира та офіцерський склад батальйону умовного противника (американських та італійських спецпризначенців) та “захопили” засоби зв’язку, зброю та штабні документи. Після чого командування навчань було змушене змінювати тактичний план маневрів.
Тобто за чотири роки українські війська пройшли таку еволюцію, якої достатньо, щоб непросто конкурувати, а й перемагати та навчати представників країн НАТО.
Підготував Ігор Кромф.
Також слідкуйте за "Прямим" у Facebook Twitter Telegram та Instagram
