Суспільство

Штраф за критику ЛГБТ або знищення свободи слова. Що криється за новим законопроєктом проти дискримінації

17 грд•Zik

Законопроєкт №0931 про запобігання та протидію дискримінації, який 17 грудня з'явився у порядку денному парламенту, на думку експертів, знищить свободу слова в Україні.

Про це пише Страна.uа.

У вівторок, 17 грудня, на порядку денному парламенту з'явиться законопроєкт, який був поданий ще у 2015 році групою депутатів від фракції БПП з найближчого оточення Петра Порошенка, а також групи єврооптимістів, щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про протидію дискримінації.

Опоненти прийняття закону говорять про те, що він знищить свободу слова, адже якщо депутати за нього проголосують, вже ніхто не зможе критикувати ЛГБТ і висловлювати незгоду з пропагандою одностатевих відносин.

Про що ж ідеться в цьому документі?

Тернистий шлях проєкту

В першому читанні законопроєкт №0931 був прийнятий на початку 2016 року. Відтоді він був доопрацьований і з'явився на порядку денному парламенту 9 скликання. Цим документом пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення нормами про запобігання та протидію дискримінації.

Так, за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації пропонується штрафувати громадян на суму від 200 до 300 неоподатковуваних податком мінімумів доходів (3400-5100 грн),

а посадових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності - від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 гривень).

Повторні порушення можуть призвести до штрафів до 700 неоподатковуваних податком мінімумів (11 900 гривень).

Крім того, у проєкті пропонується значне розширення повноважень омбудсмена, надавши уповноваженому можливість видавати обов'язкові до виконання приписи, якщо було порушено законодавство про дискримінацію.

Також законопроєктом передбачається введення термінів "розумне пристосування" та "відмова від розумного пристосування", які стосуються дискримінації щодо людей з інвалідністю.

Цей проєкт уточнює норми чинного в Україні закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, прийнятого ще в 2014 році. Цим документом дано таку характеристику поняттю дискримінація - це ситуація, за якої особа або група осіб за їхніми ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного, матеріального становища, місця проживання, мовними або іншими ознаками,

які були, є або можуть передбачатись, зазнає обмежень у визнанні, реалізації та використанні прав і свобод, окрім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.

Цей перелік не був вичерпним. Таким чином, під поняття "інші ознаки" можна було віднести що завгодно. В тому числі нетрадиційну сексуальну орієнтацію.

Проте цей документ не встановлював відповідальність за дискримінацію, що і вирішили виправити в 2015-му нардепи від БПП, а нині допрацювало чинне скликання Ради.

Під час ухвалення проєкту в першому читанні говорилося, що цей законопроект є частиною реалізації Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди на 2018 - 2019 рр. А також реалізує завдання другого етапу виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Крім того, проєкт вносить зміни в Кримінальний кодекс. На даний момент у Кримінальному кодексі України у статті 161 передбачено, що умисні дії з образи громадян тягнуть за собою не тільки штрафи, але й заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років. Максимальна санкція за цією статтею була до 8 років.

Законодавці вносять зміни у 1 частину цієї статті і виводять з-під кримінальної відповідальності обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, матеріального становища, місця проживання, за мовних та інших ознак.

Таким чином, якщо законопроєкт буде прийнятий, обмеження, наприклад, за мовними ознаками (наприклад, носіїв російської мови) не буде підпадати під кримінальну відповідальність, а тільки під адміністративну.

Крім того, в документ були внесені такі поняття, як: "віктимізація", "дискримінація за асоціацією", "множинна дискримінація". Їх трактування виписано таким чином, що співвіднести з дискримінацією в майбутньому можна буде чи не будь-яке обмеження прав. Наприклад, "дискримінація за асоціацією" означає ситуацію, коли особа або група осіб зазнають дискримінації в будь-якій формі за наявності зв'язку між ними та особами або групами осіб, які мають "певні ознаки".

Такі розмиті трактування, а також згадка того,

що цей законопроєкт покликаний гармонізувати законодавство в сфері протидії дискримінації з правом Європейського союзу, вже призвели до того, що довкола нього склалася громадська думка, що це проєкт про заборону критики ЛГБТ-спільноти.

Тим більше що розгляд документа в 1 читанні відбувся після появи доповіді ООН "Дискримінація в Україні: явна і прихована", в якій говорилося, що дискримінація в нашій країні стала справжньою проблемою, яка може торкнутися кожного.

"Расова приналежність, колір шкіри, національна або етнічна належність, стать, гендер і гендерна ідентичність, вік, стан здоров'я, громадянство або його відсутність, сімейне і шлюбне стан, соціальне положення, рід занять, матеріальне становище, ставлення до релігії, конфесійна приналежність", - ось далеко не вичерпний перелік проявів дискримінації, говорилося в звіті ООН.

"Свобода слова під загрозою ліквідації"

У той же час релігійні організації заявили, що цей законопроєкт може встановити штрафи для тих, хто критикує ЛГБТ, оскільки дискримінація за статевою ознакою буде підпадати під адміністративну відповідальність.

А на сайті президента навіть з'явилася петиція з вимогою не допустити прийняття цього законопроекту.

Зокрема, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), яка представляє всі українські конфесії, зазначає, що в разі ухвалення документа буде нівельовано право вірян на вільне вираження думки у відповідності зі свободою віросповідання.

Відповідну заяву ВРЦіРО зробила на засіданні комітету, який розглядав цей проєкт, запропонувавши низку поправок до цього документа. Однак уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, яка теж була присутня на засіданні, висловилася категорично проти пропозицій і поправок, які подала ВРЦіРО, і закликала прийняти закон без них.

Законопроект критикував і колишній голова РНБО України Олександр Турчинов, баптистський пастор. На його думку, проєкт грубо обмежує конституційні права громадян України, оскільки позбавляє їх права на вираження своїх поглядів і переконань згідно з їхнім світоглядом і віросповіданням.

"Громадянам нашої країни забороняється поза церквою або своїм будинком висловлювати критичні зауваження щодо агресивної пропаганди ЛГБТ,

будь-яких збочень... Внесені в законопроєкт №0931 норми доводять ситуацію до абсурду, позбавляючи релігійні організації права відмовляти у працевлаштуванні представникам ЛГБТ або іншим людям, які ведуть спосіб життя, що суперечить загальним моральним і церковним канонам. У разі відмови церкви чекають серйозні штрафи і покарання", - зазначає він.

Єпископ Римо-Католицької церкви в Україні Радослав Змітрович також заявив, що проєкт повинен бути відхилений Верховною Радою. "Цей закон нібито передбачає протидію дискримінації, але ми як віряни почуваємося так, ніби нас тепер дискримінують", - сказав єпископ.

Проти прийняття закону виступив і головний рабин України і Києва Моше Реувен Асман. Він звернувся до президента України Володимира Зеленського та парламенту з проханням доопрацювати проєкт закону №0931, щоб не допустити обмеження конституційних прав громадян.

В обґрунтуванні прохання зазначено, що не повинні вважатися дискримінацією ситуації, коли з'являються заперечення на підставі релігійних переконань. Зокрема, коли лікар-гінеколог відмовляється робити аборти,

евтаназію або операцію зі зміни статі через такі переконання. Коли чиновник відмовляється оформляти одностатеві шлюби, а підприємець - виготовляти продукцію з аморальними гаслами.

У зв'язку з цим рабин запропонував зазначити в законі, що дискримінацією не є дія або бездіяльність особи або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань, свободу світогляду і віросповідання.

Також Моше Асман запропонував доповнити законопроєкт № 0931 наступним положенням: "Не вважаються дискримінацією у сфері праці переваги при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення для засновників (учасників) і членів релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб, встановлених їх статутами або законами України".

Крім того, громадські та релігійні організації критикують появу в проєкті таких розпливчастих понять, як "віктимізація", "дискримінація за асоціацією", "множинна дискримінація". Враховуючи двозначність і неконкретність цих понять, відкриваються широкі можливості для покарання за будь-які критичні зауваження, вважають опоненти прийняття документа.

Галина Студеннікова

Читайте ще