Бунти шахтарів на Донбасі – керівництво контрольованого Росією угруповання «ЛНР» збирається «реорганізовувати» вугільну промисловість. Гірники одного з вугледобувних підприємств, яким затримували зарплати, у відповідь на це оголосили протест і відмовилися підніматися на поверхню. Чим завершився бунт шахтарів і як глобальна криза вдарила по Донбасу? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
У кінці квітня десятки гірників шахти «Никанор-Нова», що розташована на непідконтрольній Києву частині Луганської області відмовилися підніматися на поверхню.
Головною причиною страйку шахтарі називають багатомісячні борги та тривожні новини – контрольоване Росією угруповання бойовиків «ЛНР» збирається «реструктуризувати» вугільну галузь. Шахту «Никанор-Нова» зупиняють, як і багато інших.
В угрупованні це пояснюють так:
«Попит на енергетичні марки вугілля, на коксівне вугілля, на той же антрацит, впав. Це ті факти, які нас змушують, щоб вартість тонни видобутого вугілля у нас була набагато нижчою», – заявив Сергій Козлов, так званий «прем’єр» угруповання «ЛНР».
А от самі гірники, які потерпають від «реорганізації», кажуть, що це зрештою може призвести до спустошення міст і селищ.
«Стільки людей залишиться без роботи, без нічого! У нас молодь просто виїде, у нас помре місто. Поруч у нас селища, села, просто вони помруть. Там вже немає ні води, нічого. Те саме буде у нас. У нас шахта хороша, покажіть шахту, просто «вилизана» – стільки конструкцій, всього. Ось це ось все закрити, розібрати на метал», – каже одна із протестувальниць з шахти «Никанор-Нова».
Підконтрольні бойовикам ЗМІ мовчать, але страйкарі справилися без них
Ще рік тому підконтрольні бойовикам ЗМІ знімали постановочні фільми про райдужні перспективи «Ніканор-Нової». Зокрема, лунали гучні фрази на кшталт «вугільна галузь в «ЛНР» продовжує повертатися до життя, і ось чергова перемога». Крім того, там йшлося про те, що «шахта ввела в експлуатацію нову лаву».
Але під час страйків на шахті не змогли дочекатися жодного кореспондента із Луганська.
«Почали кореспондентам дзвонити – начебто згодні до нас приїхати, але ніхто не приїхав. Вони всі в дорозі десь застрягли,
бо їм заборонили знімати. Ось тобі, будь ласка, «республіка» – хороша»! Їздимо тільки на хороші свята, на 9 травня знімаємо ці салюти. Там і грошей вистачає на салюти, а ви тут здихайте, виходить», – казала одна з учасниць мітингу на захист прав страйкуючих шахтарів.
Що спричинило страйк? Фінансовий аналітик Олексій Кущ припускає, що відносини «господар-найманий працівник», особливо в умовах незаконного видобутку вугілля на непідконтрольній Києву території, рано чи пізно могли опинитися в такому руслі.
«Це модель величезної «копанки», на яку перетворився величезний вуглевидобувний комплекс цього регіону, який колись був основним постачальником цього ресурсу в Україні. Тому, природно, точно такі ж відносини, як були між господарем копанки і його найманими працівниками, зараз проєктуються на відносини з шахтарями. Це відсутність якихось соціальних гарантій, відсутність регулярної виплати заробітної плати, відсутність можливості будь-яким законним способом захищати свої права. Якщо сам видобуток цього вугілля незаконний, якщо збут проходить через «сірі» канали...
», – зауважує фінансовий аналітик Олексій Кущ.
«Ви у нас вкрали все, що можна було вкрасти» – працівники шахти «Никанор-Нова»
«Сірий» експорт вугілля в Росію – основа хиткого благополуччя вуглепрому непідконтрольних Києву територій, кажуть аналітики. Структури українського олігарха-втікача Сергія Курченка, через південноосетинську фірму-прокладку «Внешторгсервис», практично монопольно вивозили видобуту сировину, наголошують фахівці.
Але падіння цін на нафту потягнуло вниз і всю російську економіку. Донбаське вугілля стало непотрібним, зауважують експерти. У відповідь угруповання «ЛНР» вирішило просто ліквідувати зайві шахти. А багаторічні заборгованості перед гірниками визнали «такими, що не підлягають погашенню». Про це стало відомо «Східній правозахисній групі».
У практично безвихідній ситуації шахтарі «Никанор-Нової» розпочали системний страйк. Ноу-хау протесту в Зоринську був у тому, що, не сподіваючись на російські і підконтрольні угрупованню «ЛНР» ЗМІ, практично кожен свій крок вони самі знімали на свої смартфони і викладали в ютуб.
«Ви у нас вкрали все,
що можна було вкрасти. І скажіть, будь ласка, озвучте суму, за скільки ви нас продали? Продали нас і наших дітей», – емоційно висловлюється працівниця керівництву шахти.
Коли на «Никанор-Нову» приїжджали «реструктуризатори» з Луганська, мітингувальники не дали їм працювати і вигнали за територію шахти. «Теплий прийом» вони влаштували також Сергію Козлову, так званому «голові ради міністрів». Хоча він і запевняв працівників шахти та їхніх родичів, що він «такий самий заручник ситуації, як і вони».
«Є вимога, яку сказали люди: ми не вийдемо, поки ви не відкриєте шахту знову. Я кажу: ця вимога нездійсненна», – намагався заспокоїти страйкарів Козлов.
«По заборгованості неможливо? Дайте заборгованість», – лунали вигуки у відповідь.
«По заборгованості, яка тягнеться 14-15-16-17-й рік, комісія відпрацює по кожній людині», – сказав Козлов і зник під свист страйкарів.
Через п’ять днів, 5 травня, шахтарі зрештою вийшли на поверхню – під овації всього колективу.
Гірники домоглися виплати всього лише двомісячної заборгованості і непевних гарантій власного працевлаштування.
В умовах окупації і інформаційного вакууму вони вирішили, що і це перемога. Але шахту все ж законсервують.
«Зараз цей процес «реформування» «Внешторгсервису», здається, тільки починається... Майже одночасно в «ЛНР» почалася «реформа» вугільної галузі, а в «ДНР» починається «реформа» «Внешторгсервису». І, можливо, ця «реструктуризація» взагалі буде узгоджена з майбутнім ОРДЛО, тому що мова йде про дуже великі активи…», – розповідає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
«Легка промисловість? У нас сировини замало» – житель Донецька
На тлі ліквідації частини шахт на непідконтрольних Києву територіях йде й інший процес – уніфікація ще життєздатних активів. Слідом за об’єднанням залізниць контрольовані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» збирають вугільні підприємства і електростанції в єдиний концерн «Енергія Донбасу». Але майбутнє економіки окупованого регіону в умовах глобальної економічної кризи і незрозумілих політичних перспектив сепаратистських угруповань – під загрозою, зауважують аналітики.
Сьогодні жителі окупованого Донецька важко уявляють собі майбутнє Донбасу без традиційного ланцюжка «вугілля – метал».
Про це «Донбас Реалії» вони розповіли під вуличного опитування. Воно не є репрезентативним, а відображає думку лише тих людей, які виявили бажання висловитися на камеру.
От що журналісти програми почули у Донецьку на запитання: «Що в майбутньому має стати основою економіки Донбасу?»:
– Ну у нас такий регіон, саме вугільний. Металургія, важке машинобудування. Напевно, все це повинно розвиватися.
– Донбас, власне, створювався на основі вугілля, металу, хімії. Легка промисловість та харчова промисловість, я думаю, ці галузі і залишаться.
– Нашому регіону дуже потрібні інвестиції. Будуть інвестиції, навіть не стільки важливо, на що саме – буде виробництво, робочі місця. І буде регіону добре! Метал, вугілля, це застаріває, попит на нього знижується, на жаль…
– Легка промисловість? У нас сировини замало. Це тільки зв'язки з Росією. Повністю налагоджувати економічні зв'язки з Росією.
– Сільське господарство, можливо.
– Наші прекрасні театри! Музично-драматичний і оперний. Ось вони стануть тим осередком, тим центром, будуть притягатися люди, купуватися квитки. Наш добробут буде рости!
«Ще більше людей будуть намагатись втекти» – експерт
Економічну катастрофу, що насувається, добре розуміють і в «уряді» угруповання «ДНР». Наприклад, нещодавно в рамках дискусійного майданчика «Траєкторія зросту», створеного угрупованням «ДНР», обговорювали засоби підтримки «вітчизняних виробників» та «оздоровлення економіки».
Колишні менеджери «Внешторгсервиса», а тепер так звані «прем’єр» і «віцепрем’єр» угруповання «ДНР» Володимир Пашков і Олександр Ананченко нібито знайшли вихід:
«Буде найближчим часом розроблена низка загороджувальних там заходів, що перешкоджають, на наш погляд, не дуже ефективному відтоку капіталу і тим самим вимиванню обігових коштів, то є сенс дуже простий – ми повинні забезпечити всіх, хто тут працює, роботою», – сказав Пашков.
Зростання безробіття на непідконтрольній Україні частині Донбасу – це виклик і для української держави, вважають експерти.
«Ще більше людей будуть намагатись втекти. Нам треба зрозуміти, що це наші громадяни, і треба якось реагувати, якщо вони стануть на лінії розмежування і захочуть пройти через мінні поля, щоби якось себе врятувати», – каже експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
А тим часом протести на підконтрольних угрупованням територіях тривають. Зокрема, в Алчевську на мітинг вийшли підприємці, які втрачають заробіток через карантин.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»: