Радіо НВ · Новий ранок: Що буде з ЗНО? — Спочатку поговоримо про основну сесію ЗНО, яка запланована на 25 червня. Маємо повідомлення від головного санітарного лікаря України, що остаточне рішення ухвалять з огляду на епідеміологічну ситуацію лише 22 червня. Чи готові ви в Українському центрі оцінювання якості освіти до такого розвитку подій? Можливо, знову все перенесеться? — Для Українського центру надважливо знати про це раніше. Для нас максимальна дата — це 19 червня, ранок. Це пов’язано з тим, що у нас дуже складні логістичні процедури. Усі тести друкуються і відправляються з одного місця, у нас є проблемні регіони, такі як Луганська і Донецька області, куди доволі складно організувати відправлення.Ми працюємо з Держспецзв’язком, який організовує стовідсоткову конфіденційність матеріалів, але вони також мають бути про це попереджені заздалегідь. Тобто для нас таке рішення не може бути ухвалено 22 числа, інакше ми відправимо всі матеріали на пункти тестування і в разі відтермінування нам доведеться їх повертати назад. Це не дешево, тому що тестові матеріали вважаються конфіденційними аж до моменту відкриття аудиторій.
Читайте також: Володимир Співаковський Як реагувати на скасування пробного ЗНО? — А з пробним та ж історія?— Абсолютно. У нас усе вже знаходиться у пунктах тестування, уже давно все підготовлено. Більше того, ми виконували вимоги головного санітарного лікаря щодо створення безпечних умов у пунктах тестування. Приміщення мили дезінфікуючими засобами, розставлялися дезінфектори для рук, також там були маски тощо. Ми були готові на 100%. Станом на вечір п’ятниці, 12 числа, фактично всі пункти були готові. Деякі недоліки були виявлені Держспоживслужбою в окремих пунктах тестування і вони були б усунуті до 14 числа.— Коли ви як заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти довідалися про скасування очного пробного ЗНО?— На жаль, офіційні документи на нас і досі не дійшли. Ми фактично самостійно знайшли цю інформацію на сайті Кабінету міністрів пізно ввечері 12 червня. Завдяки тому, що в нас дуже багато друзів, які моніторять соціальні мережі й побачили, що таке відбувається.— Я правильно розумію, оскільки ви не отримали від Кабінету міністрів офіційних документів про скасування цього очного пробного ЗНО,
то ви були би змушені туди вийти? Всі ті, хто зараз проводить це ЗНО, мали би бути на робочих місцях і чекати дітей, тому що офіційно вам його не скасували?— Річ у тім, що документи Кабінету міністрів набувають чинності з моменту їх оприлюднення. Тобто для того, щоб ми не виходили, нам не потрібно мати додатковий документ. Єдине, що маю зазначити, що сьогодні на пунктах тестування обов’язково будуть працювати відповідальні за пункти тестування і чергові. Ми виводимо їх для того, щоб контрольовано допомагати учасникам, які, на жаль, також не знали про скасування і не змогли отримати інформацію вчасно. Ми зробили все можливе силами регіональних центрів, щоб особисто повідомити кожного учня, але зрозуміло, що були вихідні та якщо учасник не дивився ніякі ЗМІ, то про те, що відбувається, він дізнався вже біля пункту тестування.— Пробне ЗНО онлайн, чи маєте ви стосунок до нього? Як перевірятимуться ці роботи і коли будуть відомі результати?— Коли ми отримали таку інформацію, то швидко почали розробляти стратегію дій. У нас була напівготова стратегія, яка була пов’язана з тим,
що ми рекомендували учасникам з симптомами респіраторних захворювань, не приходити до нас на пункти. Для цих учасників підготували такий сценарій, коли вони вдома могли би завантажити тестові зошити, бланки відповідей і внести свої результати в наш сервіс. Фактично всі учасники потім могли би внести всі результати в наш сервіс. Тому чи це ми зробили? Звичайно, це зробили ми. Чи це зробили ми за три години? Ні, це було зроблено заздалегідь, бо ми розуміли, що багато хто або не наважиться прийти до пунктів, або ми не зможемо їх пропустити в пункти через певні симптоми захворювань, які наразі є дуже небезпечними. Читайте також: Ольга Айвазовська ЗНО та карантин. Краще попередити про це — Сама ідея скасування ЗНО, що це для вас? — Я думаю, що ми в першу чергу маємо думати не про себе як про Український регіональний центр, ми маємо думати про дітей, про батьків, які зараз переймаються. Ми вважаємо, що це не припустима ідея. Тому що фактично єдина реформа в Україні, яка якісно спрацювала, це ЗНО. Це реформа, яка гарантує безперешкодний прозорий,
рівний доступ всіх бажаючих до якісної вищої освіти. Тому ми абсолютно не підтримуємо ідею щодо скасування ЗНО, вважаємо, що це неможливо, і маємо дуже велику суспільну підтримку. Як і раніше, ми готові трошечки здвигатися, і початок основної сесії ЗНО можливий 17 серпня.— Добре. А якщо говорити про критерії оцінювання, все як завжди, рейтингова шкала 100−200 балів для всіх, хто подолали поріг «склав — не склав», вірно?— У нас напіврейтингова шкала, тому що ми ще встановлюємо порогові бали, і порогові бали встановлюються експертними групами. Ми будемо наполегливо рекомендувати експертним групам зважити на ту ситуацію, яка склалася, і не виставляти, не пропонувати високі порогові бали. Натомість навпаки знизити порогові бали з огляду на те, що відбувалося, що останні тижні учні могли не мати якісного доступу до освітнього контенту. — Чи не вплине це на вступ до вишів? Буде знижено пороговий бал, відповідно, більшість людей зможуть потрапити до того чи іншого вищого навчального закладу, а яким чином обиратимуть? — Справа в тому, що минулого року, наприклад,
ліцензійних місць було понад 520 тисяч, а вступників близько 210 тисяч. Тобто місць в закладах освіти вистачить. І ми говоримо про те, що, звичайно, популярні рейтингові спеціальності будуть потребувати високого балу просто тому, що туди підуть найкраще підготовлені учасники. Але часто не зовсім популярні спеціальності також отримають своїх вступників. — Стратегічне питання про оцінювання і про розвиток системи професійної освіти. В Україні дев’ять з десяти випускників шкіл намагаються потрапити саме до системи вищої освіти, а на ринку не потрібні юристи і менеджери. Чи є щось у вашому Центрі оцінювання, що могло би спрацювати на реформу професійно-технічної освіти? — Взагалі на сьогодні існує дуже вагома і дуже цікава концепція продовження розвитку нової української школи. У тому числі я маю на увазі створення професійних ліцеїв. За планом, з 2026 року вони мусять бути створені. По-перше, буде популяризація цих професій, які насправді є прекрасними і прекрасно оплачуваними. По-друге, йде розподілення на тих осіб, які хочуть продовжувати академічну кар'єру і які не хочуть продовжувати академічну кар'єру. Учням доволі рано пропонуватиметься ознайомитися із перевагами і недоліками і того, і того шляху в освіті. Ми думаємо, що це значно скоротить кількість тих, хто хоче отримувати вищу освіту просто заради диплому, заради певного папірця, який абсолютно не буде відповідати профілю роботи людини.