Суспільство

Не можна відкладати. Як відсутність міністра освіти спричинила проблеми з ЗНО 2020 — інтерв'ю

16 чер•NV

Радіо НВ · Новий ранок: Що буде з ЗНО? — Що буде робити комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, якщо захочуть скасувати ДПА у формі ЗНО? Чи може щось із цим зробити парламент, чи має він на цей якийсь вплив?— Тут дуже чітко потрібно розрізняти: державна підсумкова атестація складається всіма випускниками задля того, щоб отримати і підсумкову оцінку в атестат, і результати зовнішнього незалежного оцінювання, які потрібні для вступу. Тобто ДПА у формі ЗНО складають тільки випускники шкіл. Друге питання — це ЗНО, його, крім випускників шкіл, можуть складати також випускники минулих років, засуджені, випускники-іноземці. Потрібно чітко розділяти. Щодо скасування ДПА у формі ЗНО, частина Комітету освіти і науки, так само як і частина директорів шкіл, виступають за скасування державної підсумкової атестації у формі ЗНО. Що це означає? Якщо випускник цього року не планує вступати до закладу вищої освіти, він може не складати ДПА, може бути звільнений у зв’язку з пандемією.Інша позиція — зовнішнє незалежне оцінювання для вступу в університети.

І тут я не бачив людини, яка проти проведення ЗНО для вступу до університетів. Тому ми розрізняємо державну підсумкову атестацію для випускників і зовнішнє незалежне оцінювання для вступу до закладів вищої освіти.— Ви говорите, що частина Комітету виступає за скасування ДПА. На якому етапі розгляд цього питання? — Комітет освіти, науки та інновацій не може прийняти рішення з приводу цього. Ми можемо рекомендувати або виконувати парламентський контроль. Так, дійсно, є позиція Міністерства освіти і науки з приводу того, що має проводитися ДПА. Є позиція департаменту освіти і науки міста Києва, щоб скасувати ДПА у формі ЗНО для того, щоб зменшити навантаження на пункти складання ЗНО. Приблизно 10−15% випускників по Києву не планують вступати до закладу вищої освіти. Позиція Києва така, щоб автоматично їм поставити «звільнений/-а від державної підсумкової атестації». У них колізія, тому що з одного боку Міністерство посилається на одні нормативно-правові акти, департамент керується іншими. Я сподіваюся, що цього тижня це вже має бути вирішено остаточно.Хотілося б,

щоб не сталося як з пробним ЗНО, коли всі у п’ятницю ввечері тільки дізналися, що пробне ЗНО, яке мало бути сьогодні, що його Кабінет міністрів вирішив скасувати. Це неправильно, тому що вони змінили одне слово у нормативно-правовому документі і просто перенесли з закладу освіти на дистанційну базу, але ж ми всі розуміємо, що це трішки не те, що планувалося. Читайте також:

«Руки геть від ЗНО»: чому в Україні спалахнула дискусія про можливе скасування тестування та чи будуть його проводити — Останні кілька днів дуже активно обговорюється потенційна фігура на роль міністра освіти і науки України, про цього пана, наймолодшого ректора. Знайдено, що це людина з плагіатом у бекграунді. На вашу думку і на думку інших членів Комітету, чи є вірогідність того, що справді людина, щодо якої зафіксували плагіат у науковій роботі, може стати очільником Міністерства освіти і науки України? — У нас у комітеті була співбесіда з Сергієм Миколайовичем [Бабаком]. Це була неформальна зустріч. Як тільки дізнався, що є така кандидатура, ще до внесення до Верховної Ради, була співбесіда всіх членів комітету освіти,

науки та інновацій, не тільки від фракції Слуги народу, від усіх інших. Ми поспілкувалися, ми знали деякі запитання, які потрібно ставити, як-то його політичне минуле. Про плагіат на той час ще не було відомо. Отже просто була співбесіда, ніхто не висловлював свої думки, тим паче не було голосування з приводу кандидатури. Це голосування буде можливе тільки після офіційного внесення до зали Верховної Ради, точніше до Верховної Ради цієї кандидатури. Після того, як буде офіційне внесення, комітет освіти і науки зможе сказати свою позицію, підтримує чи не підтримує; і потім уже в залі. Знову ж таки, якщо буде подання, подання на цей час ще немає.— Ви особисто виступатимете за чи проти його призначення?— Поки немає подання, про це некоректно говорити. Тому давайте дочекаємося, буде подання чи не буде подання, потім вирішимо. У мене позиція одна — нам уже потрібен міністр освіти і науки. Тому що ми бачимо, що ті проблеми, які в нас зараз виникають, це, можливо, через те, що ми вже більше ніж півроку без повноцінного міністра. Я вже кричу давно кричу про те, що «давайте міністра,

давайте міністра». Це велика дійсно проблема.І те ж саме, що в нас був секвестр бюджету, з освіти забрали досить великі кошти. Ці кошти могли бути ще більшими. Чому? Тому що не було повноцінного міністра, який буде відстоювати. І тут довелося Комітету освіти, науки та інновації брати на себе відповідальність, доводити, що з освіти не можна так багато забирати. Все ж таки через наші рішення на освіту суттєво зберегли.— Що на законодавчому рівні можуть і мусять зробити народні обранці, щоб освіта і наука стали дійсно пріоритетами держави в Україні?  — Пріоритети держави, політику має визначати Кабінет Міністрів. Ми можемо законодавчо підтримати. Першочергово — це те, що ми маємо зараз сприяти, і ми прийняли закон про повну загальну середню освіту та базовий закон про функціонування взагалі шкіл. Потрібно — про фінансування закладів вищої освіти, про управлінську автономію закладів вищої освіти і про профтехосвіту. Тому що профтехосвіту потрібно, нарешті, на законодавчому рівні привести до ладу.— Кілька років тому почалася Нова українська школа. Багато хто вважає цю реформу успішною.

На часі чи не на часі її продовження, розширення нових підходів на середню школу і старшу школу?— Я за продовження цієї реформи. Потрібно тільки розуміти, що, з одного боку, реформа — це якісь ідейні речі, з іншого боку, ці ідейні речі виливаються в бюджет і в певні закупівлі. Є звіт Рахункової палати, він викликає зауваження з приводу того, наскільки прозоро це все було фінансово організовано. Тож ми і підтримуємо ідейну частину, і максимально контролюємо фінансування й витрати на Нову українську школу. Читайте також:

За якими сценаріями може (не) відбутися ЗНО-2020? Пояснює організаторка оцінювання — Президент Зеленський обіцяв безкоштовно провести пробне ЗНО в онлайн-тестування. А яким чином повертатимуть гроші? І хто за це відповідатиме?— Пробне тестування дійсно проводиться за бажанням і за кошти або випускників, або їх батьків. Це кошти фізичних осіб. Всього з цих 218 тисяч учасників було зібрано 53 мільйона гривень. Ці 53 мільйона гривень якраз були витрачені Українським центром оцінювання якості освіти на підготовку цього пробного ЗНО. Рішення про скасування проведення пробного ЗНО в заклади освіти було прийнято в п’ятницю.

Комітет ще декілька тижнів тому спілкувався з Українським центром оцінювання якості освіти й запитували про можливість повернути ці кошти. Вони сказали, що це неможливо. Проте ми розуміємо, онлайн-здача пробного ЗНО — це трохи не те, за що платили батьки й учні, тому ми на засіданні фракції Слуги народу зробили звернення, що батькам мають повернути кошти, і президент це підтримав з приводу того. Ці кошти мають бути повернуті до фонду. І найважче — це механізм. Механізм має опрацювати Кабінет Міністрів, він вже взяв і наше звернення, і звернення президента до відома, вони будуть пророблювати цей механізм. Знову ж таки це непроста історія, тому що 218 тисячам фізичних осіб потрібно повернути 53 мільйони. За це відповідає Кабінет Міністрів.І про питання, хто відповідає. Все ж таки, враховуючи те, що ми зараз знаходимося в пандемії, то фінальне рішення, звісно, буде приймати Кабінет Міністрів України. Ми як комітет можемо радити, я думаю, що президент може впливати, але все ж таки фінальне рішення приймає Кабінет Міністрів України, спираючись на епідеміологічну ситуацію в країні. — Чи варто нам задуматись про скорочення закладів вищої освіти і тих спеціальностей, які там надаються? Бо в результаті вони нікому не потрібні навіть на місцевому ринку.— Абсолютно з вами погоджуюсь. Саме тому Міністерство освіти і науки запровадило формульне фінансування закладів вищої освіти. Це означає, що сильніші заклади вищої освіти отримають більше коштів від держави. Таким чином, сильніші виживають, слабкіші вимушені або реорганізовуватись, або скорочувати спеціальності, або приєднуватись до більших. Це не рішення, що «тебе, тебе і тебе ми завтра закриваємо«, це рішення на декілька років, щоб в динаміці зрозуміти, які заклади вищої освіти спроможні, а які не спроможні.

Читайте ще