Понад 80% батьків "за" запровадження статевого виховання в школах - свідчить опитування, проведене на замовлення Міністерства освіти. Однак, навіть міністерство не може зобов'язати школи мати сексуальне виховання обов'язковим предметом, бо досі надходять скарги, у яких інші батьки категорично забороняють дітям відвідувати такі заняття.
Про те, чому виховання вкрай важливе і бажано починати його ще з молодших класів, 3 грудня йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Матвій - дев'ятикласник. Йому 14. Він ще досі хіхікає, коли говорить на інтимні теми. Але з дитинства називає статеві органи як належить, а не по дитячому. Цього навчила мама ще від шести років.
13-14 років - за статистикою середній вік, коли українські діти починають жити статевим життям. Однак у цьому віці за шкільною програмою вони лише починають вивчення анатомії людини.
Багато батьків, за словами психологів навіть не здогадуються, що сексуальне виховання - не має нічого спільного з описом статевого акту. І починатися воно має від 3 років.
"Сексуальність - це не тільки секс, еротика. Це - енергія. Сексуальність - це про стосунки.
Дуже важливий перший рік життя дитини. Коли дитина народжується, мама її бере на ручки, обіймає , гладить, співає колискову, торкається до тіла і дитина вже відчуває тілесні кордони і це вже про сексуальність", - говорить психологиня Ірина Попович.
Саме правильне сексуальне виховання може вберегти дитину від насилля.
Психологи кажуть, що батьки у сексуальному вихованні роблять надто багато помилок . Наприклад, дитину з 3 років вже не радять цілувати в губи.
Губи - це ерогенна зона. Після трьох дитині такі поцілунки не по дитячому приємні. Однак діти цього не розуміють. Як і дорослі. А надто, коли цілують, проти волі. Дитина просить "ну мам, не обіймай не цілуй". А мамі хочеться, вона наполягає. Це створює авторитет дорослого. І часто заважає протидіяти педофілам у майбутньому.
У багатьох країнах статеве виховання починається ще з дитячого садочка. Євгенія - мама двох дітей - і колись побувала на такому уроці в Америці.
"Там розповідали, як у стоматолога зуби показують, там показували, як це все відбувається на пап’є маше", - розповідає вона.
Відтоді вирішила на кожне дитяче питання відповідати чесно.
І щойно мама не встигає відповідати на синові запитання - Сергій вже спитав старшокласників.
Набагато гірше, коли діти дізнаються все з вулиці або шукають відповіді в інтернеті.
Соціологи провели опитування. Вииявилося, що трохи більше 80% батьків не проти, щоб у школі була сексуальна освіта. Вчителі теж "за".
Але поки що окремого курсу міністерство не запровадило. Втім лекції на важливу тему школа може організовувати на свій розсуд.
У Міністерстві освіти визнають, що система сексуальної освіти застаріла, але досі є той відсоток батьків, які не дають зробити ії обов'язковим предметом і навіть звертаються з проханням дозволити їхнім дітям не відвідувати такі теми, на уроках коли вони включені.
Одна з приватних київських шкіл розпочала цей шлях із сексуальної освіти батьків учнів.
"У нас існує батьківськй клуб, це коли ми збираємо батьків і спілкуємося на досить цікаві теми. І одна з ни - це сексуальна освіта дітей. Ми вчимо батьків говорити зі своїми дітьми про секс", - розповідає директорка.
Ще одна з проблем шкіл - вчителі, які зможуть правильно говорити з дІтьми про секс.
Тому спочатку, кажуть, потрібно навчити вчителів.
Олександрі, вчительці біології, це дається легко. Однак всьому передувала освіта молекулярного біолога і робота у репродуктивній клініці. Тепер тем, через які б вона ніяковіла - немає.
"Я своїм дітям показую максимально, що я не соромлюся цього. Як тільки вони бачать, що мене не можна пробити, вони можуть похіхікати і так далі… однак, коли вибудуєш певні стосунки, то вже тоді легше про це говорити", - зазначає педагогиня.
Психологи закликають батьків просто поглянути на статистику. Британія завдяки введенню обов'язкового курсу сексуальної освіти за 16 років скоротила кількість абортів у чотирнадцятирічних дівчат з п'ятдесяти відсотків до п'яти.
Про те, хто, коли і як має говорити з хлопчиками та дівчатками про секс - у нашому матеріалі.
Авторка: Наталія Гончарова.