Суспільство

Портнов проти історії та скасування українського правопису: Що насправді вирішили судді у скандальних справах

2 лют•depo.ua

Журналісти Depo.ua проаналізували обидва випадки.

Портнов змінює історію?

Нещодавно Міністерству освіти та науки у судовому порядку призначили переглянути підручники з історії для 5 та 11 класів.

Чому? Через позов Андрія Портнова – заступника голови адміністрації президента часів Віктора Януковича. Його претензії стосувалися розділів про Революцію гідності та окремих формулювань у них.

На думку Порнова, історія за період 2013-2014 років там викладена "однобічно, з вигадуванням фактів" і "містить ознаки спотворення інформації та подій, що мали місце у той період".

Особливо не сподобалася йому наведена у позові як приклад наступна фраза у одному з підручників для 11-х класів:

То невже судова зрада, цензура української історії і суцільний гвалт?

Насправді, не зовсім.

Але що саме хотів Портнов від МОН, чи будуть тепер змінювати якісь формулювання у підручниках та чому скоро можуть (або ж ні) виникнути додаткові питання до міністра освіти та науки Сергія Шкарлета.

Чого хотів Портнов

Як йдеться у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва (далі – ОАСК) на порталі єдиного державного реєстру судових рішень,

Портнов у 2020 році направив до МОН звернення, у якому вимагав наступне:

1 - Прибрати гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" для 8-ми підручників з історії України, 7 з яких – за 11 клас, ще один – за 5-й клас.

2 - Оголосити та провести новий конкурсний відбір проектів підручників з Історії України для 5 та 11 класів "із дотриманням принципу достовірності, об`єктивності всебічності історичних фактів і подій, з описанням історії України, починаючи з 2013 року".

Тобто, перекладаючи з юридичної української, на "народну" – вчити дітей історії України з точки зору проросійського рупора Портнова, який до того ж чинить спроби відбілити дії силовиків на Майдані.

3 - Забезпечити перегляд інших навчальних підручників, посібників, навчальних програм, які затверджені або рекомендовані для використання у навчальному процесі Міністерством освіти і науки України та які містять опис подій 2013-2014 років, зокрема Революції Гідності на предмет подання повної, достовірної та об`єктивної інформації.

Що, знову ж таки, художньо перекладаючи на "народну", означає приблизно "На те,

щоб передивитися всі підручники нас не стало, але раптом десь згадується про Революцію гідності в позитивному контексті – зась".

"Формальна" відповідь МОН на його звернення Портнову не сподобалося, і тому він подав у суд на міністерство, вимагаючи:

"Визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача (МОН, - ред), що полягає у нездійсненні перевірки підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках, на підставі звернення позивача від 25 березня 2020 року, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року за № П-2433/0-20"

Крім того, він прагнув зобов’язання МОН забезпечити перегляд цих самих підручників.

Суд постановив "визнати протиправною бездіяльність МОН, що полягає у не здійсненні перевірки підручників для 5 та 11 класів з історії України…" на підставі звернення Портнова.

Крім того, "зобов`язати МОН забезпечити перегляд підручників для 5 та 11 класів з історії України...". А також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань МОН на користь Портнова понесені ним судові витрати,

а саме 1 681, 60 грн.

Зрада чи перемога?

На практиці вирок означає, що доля підручників, їх перегляд, а також хто та як його здійснюватиме тепер залежить від МОН на чолі з Сергієм Шкарлетом.

Рішення суду не передбачає, що з підручників мають бути вилучені якісь матеріали або формулювання. Це лише зобов’язання Міністерства "переглянути їх". А от як трактуватимуть "перегляд" у міністерстві – поки що невідомо. Нині там "вивчають рішення Окружного адміністративного суду Києва".

Фактично, у міністерства є два шляхи: подати апеляцію та оскаржити вищезазначене рішення, або ж ігнорувати можливість апеляції, і після того, як рішення суду набере законної сили, надати Портнову детальну відповідь щодо перегляду підручників.

Втім, "перемоги" у рішенні суду також шукати не варто. У цілому, позов Портнова було задоволено повністю.

Адже зняти гриф із підручників та провести новий конкурсний відбір їх проектів Портнов вимагав лише у зверненні до самого МОН. А от у судовому позові ці пункти вказаними не були.

Ось що із цього приводу написала на своїй сторінці у Facebook президентка Асоціації адвокатів України Зоя Ярош:

"...Обговорюване рішення суду не є абсолютною поразкою та не є абсолютною перемогою. В колі юристів таке явище називають "процес заради процесу", коли особа формує позовні вимоги до МОН у зв'язку з порушенням відносно нього Закону "Про звернення громадян", оскільки службовці МОН не знайшли часу та натхнення відпрацювати звернення належним чином та надати обгрунтовану відповідь, обмежившись формальною відпискою.  Загалом, усі чиновники люблять так робити, це відомий факт.

Предметом розгляду в судовому порядку було питання ДОТРИМАННЯ МОН України ПОРЯДКУ розгляду звернення позивача, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року за № П-2433/0-20 і виконання покладених на МОН Законами України "Про освіту" та "Про звернення громадян" обов`язків щодо здійснення перевірки обставин дотримання вимог принципу академічної доброчесності,  з порушенням якого позивач пов'язує викладення матеріалу у підручниках з історії України фактів здійснення розстрілу активістів Євромайдану "силовиками". Конкретно, у рішенні йдеться про те,

що вказуючи у підручниках про розстріл протестувальників снайперами "Беркуту", в Україні відсутні вироки суду, які набрали законної сили, що встановлювали б ці факти", – пише вона.

Заради пояснення, повернімося до фрази "... 22 січня 2014 р., у День соборності України, снайпери "Беркута" застрелили на вулиці Грушевського п'ятьох активістів Євромайдану" з підручника "Історія України" авторства B.C. Власова та C.B. Кульчицького.

Портнов апелює у даному випадку до недостовірності інформації через те, що немає вироків суду, які б це (вину "беркутівців" підтвердили).

У поясненні суду згадується стаття 62 Конституції України, де сказано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено…

Фактично, мається на увазі, що автори підручника не можуть стверджувати про вбивць із "Беркуту" доки ці самі вбивці не будуть засуджені до відповідного покарання. А суди, як відомо – це справа часто довгих років.

Перемога з Європи

Того ж дня, що і вирок з приводу справи "Портнов проти історії" – а саме під таким хештегом ширяться у мережі думки щодо даного випадку,

Європейський суд з прав людини ухвалив 5 рішень по справах майдану.

"ЄСПЛ виніс ці рішення у справах Шморгунов та інші проти України, Кадура і Смалій проти України, Луценко та Вербицький проти України, Воронцов та інші проти України та Дубовцев та інші проти України. Суд встановив, що владні органи умисно застосовували жорстоке поводження та що держава була відповідальна за вбивство одного із протестувальників. Суд також зауважив, що багато з рішень про тримання під вартою були свавільними. Загалом, ЄСПЛ виявив ознаки того, що встановлені порушення "були частиною певної стратегії владних органів". І це встановлені факти", – пише пані Ярош.

Кошмари Портнова та ко у підручниках: які вони?

Ми вирішили проглянути кілька зазначених у рішенні суду підручників та подивитися на, на думку пана Портнова "недостовірну інформацію". І сучасна історія України у викладенні нових авторів нашу редакцію приємно здивувала.

Ось, наприклад, підручник "Історія: Україна і світ" для 11 класу, авторства Мар`яна Мудрого та Олени Аркуші, видавництва 2019 року, в якому Росію визнають агресором.

Посилання на весь підручник ви можете знайти тут. І хоча у скаргах до МОН факту "Росія - агресор" не було подано, як недостовірний,  факт присутності цього визначення у підручниках – вкрай важливий.

Ось – підручник "Історія України" для 11 класу авторів Г.М. Хлібовська, О.В. Намук, М.Є. Крижановська, І.Б. Гирич, І.О. Бурнейко. Тут також розповідається про жертв "Беркуту", історію Небесної сотні та режим Януковича. Все – лаконічно та коротко, проте відповідно до українського дискурсу.

Схожу ситуацію ми спостерігали і в інших зазначених у переліку книгах для дітей.

Загалом, непоганий грунт для зрощення у молодого покоління національної свідомості, обізнаності щодо подій 2013-2014 років і розуміння "хто є хто" на геополітичному полі. Все, щоб не сподобатися будь-кому зі світобаченням "русскій мір".

Правописна "зрада"

У травні 2019 року Кабмін ухвалив постанову № 437 "Питання українського правопису", схваливши нову його редакцію. До цього у Кабміні тоді готувалися довго: над правописом близько чотирьох років працювала Національна комісія з питань правопису.

Після ухвалення МОН рекомендували новий правопис до використання.

І трохи згодом через нові мовні норми "прилетів" перший позов: матір однієї із учениць з Херсона подала до суду позов із  оскарженням, бо її доньці буде важко здавати ЗНО.

"Позивачка звернулась до суду в інтересах своєї доньки – учениці 7-го класу. Серед вимог позову – визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету міністрів України №437 від 22 травня 2019 року "Питання українського правопису". На думку позивачки, уряд, ухвалюючи зміни до правопису, діяв поза межами своїх повноважень та не врахував реального стану розвитку української мови, що ускладнить її вивчення та грамотне використання", – йшлося у повідомленні суду.

Ще трохи згодом до цього позову додався ще один: цього разу позивачем виступила ГО "Правова держава".

Врешті, обидва цих позови суд об’єднав воєдино, і...28 січня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив їх повністю.

Від моменту, коли це рішення набуде чинності (якщо його не оскаржать апеляцією), має відбутися "відкат" правопису назад у часі до версії 1989 року.

"В ході розгляду справи судом було встановлено, що Кабінет Міністрів України при ухваленні вказаної постанови діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства,

що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів. З огляду на це, суд визнав протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №437 від 22 травня 2019 року "Питання українського правопису"", – йдеться у повідомленні прес-служби ОАСК.

На жаль, для повноцінного аналізу протиправності або ж навпаки, правовірності судового рішення потрібен його повний текст з аргументацією, якого у реєстрі і досі немає: суд має виготовити його протягом 10 днів з дня ухвалення.

Для ознайомлення із додатковою інформацією про сам правопис ви можете переглянути відео "Підпільної гуманітарки":

Апеляції – бути

У прес службі Мін'юсту заявили, що в уряді оскаржуватимуть рішення ОАСК.  На подачу апеляції є 30 днів.

Це ж підтвердив і голова Мін’юсту Денис Малюська, про що написав на своїй сторінці у Facebook. Тут же він відповів на запитання "чи відбулася зрада?".

"Минулого четверга Окружний адміністративний суд м.Києва виніс судове рішення, яким визнав протиправною та скасував постанову Кабінету Міністрів України "Питання українського правопису" від 22/05/2019 №437. Зазначене вище рішення не набрало законної сили і не набере найближчим часом,

оскільки ми подамо на нього апеляційну скаргу. До закінчення розгляду нашої апеляції постанова Кабміну залишатиметься чинною", – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Він додав, що таким чином український правопис, затверджений у 2019 році, залишається чинним, а учні 11-х класів можуть спокійно продовжувати його вчити, готуючись до ЗНО.

"Це також означає що учні можуть спокійно продовжувати вчити український правопис, затверджений у 2019 році, та готуватись за ним до цьогорічного ЗНО. Враховуючи стандартну тривалість судового розгляду в умовах пандемії, ми не очікуємо яких-небудь сюрпризів щодо правопису до закінчення ЗНО. Тому як мінімум до цьогорічного ЗНО зміни правил правопису не відбудеться", – додав пан Малюська.

Щодо "зради та перемоги", він написав наступне.

"Ми ще не отримали судове рішення ОАСК і тому можу лише здогадуватись щодо аргументації суду, але навіть ці здогадки говорять про те, що особливої "зради" не відбулось. Скоріш за все постанова КМУ була скасована з міркувань порушення тодішнім Кабміном у травні 2019 року процедури під час її прийняття.

У тому числі у зв’язку з тим, що закон, який надавав право КМУ приймати таку постанову, було визнано неконституційним", – написав він.

Тобто, рішення суду (принаймні доки не доведено зворотнє) швидше за все викликано законодавчими похибками, а не ідеологічними мотивами.

Крім того, міністр юстиції запевнив, що навіть у випадку програшу апеляції правопис можна буде перезатвердити рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови, якщо цей орган вважатиме це доцільним.

У загальному, усі ми очікуємо аргументації рішення суду та власне самого тексту вироку. "Етери" та "проєкти" залишаються з нами як мінімум до складання учнями 11-х класів ЗНО, і схоже, що приводів для паніки не надто багато – як і у випадку з Портновим та його "історичними позовами", ці судові баталії не тягнуть на звання "національної зради", хоча деякі медіа спробували переконати у цьому своїх читачів. Навіть враховуючи, що обидва рішення було ухвалено у одіозному ОАСК.

Читайте ще