Гість — кандидат фізичних наук Олександр Рундель.
Олександр Рундель: Через те, що в Польщі немає обов’язкового призову, через меншу, ніж у нас, прірву між айтішниками і низькокваліфікованим персоналом, мабуть, на пізніх курсах в університеті лишаються тільки ті, хто дійсно хочуть отримати знання і пов’язують себе з тими науками, які вивчають. Хоча багато чув, що на інших спеціальностях (менеджмент, міжнародні відносини) це не так, але якщо говорити про фізику, математику, хімію, інформатику — скоріше, це так.
Таке враження, що в Україні дають дуже багато матеріалу, але при цьому, коли я був студентом, було купа можливостей списати або імітувати знання. В результаті ми мали певну відносно невелику кількість випускників, які дійсно весь той матеріал опанували і запам’ятали, і певний відсоток людей, які випустилися, але навіть базових речей можуть не розуміти. У Польщі я не помічав такої різниці в підготовленості. Їм дають менше матеріалу, але процес так поставлений, що його всі опановують. А хто ні, тих відраховують.
У Польщі дуже жорстко карали за списування, плагіат, підробку підписів. При чому, за плагіат і спробу підробити підпис покарання такі, що ти не просто відрахований, а на будь-який інший факультет університету вже не можеш вступити, тебе не візьмуть.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
