Суспільство

Не скасувати, так переписати: Як далі атакуватимуть закон про державну мову

15 лип•depo.ua

Два роки тому, 16 липня 2019 року, закон про мову набув чинності. Тепер вступають в дію його норми, для впровадження яких відводилося цих два роки. Сам закон був ухвалений Верховною Радою минулого скликання через чотири дні після обрання президентом Володимира Зеленського, 25 квітня 2019-го, цьому передував двомісячний розгляд документу у збуреному виборами парламенті. 21 червня того ж року 51 народний депутат, їх уповноваженими були Олександр Долженков і Вадим Новинський, спрямували до Конституційного суду подання, в якому вимагали визнати закон про мову неконституційним. У суддів КСУ дійшли руки до цього подання 7 липня минулого року. Але перший раз, у листопаді 2020-го, свій вердикт стосовно звернення противників закону про мову судді винести не змогли і відклали питання на потім. Далі навколо КСУ розпочалася колотнеча, яка триває і досі (нагадаємо, учора Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав незаконним указ президента Володимира Зеленського, яким скасовано призначення Олександра Тупицького суддею КСУ. Таке рішення Зеленський ухвалив 27 березня).

Тож вердикту по мовному закону зачекалися.

Та окрім історії від ухвалення закону до зняття Конституційним судом будь-яких сумнівів щодо цього документу, були й інші – про те, як його хотіли переглянути, скасувати або хоча б відтермінувати дію окремих норм. І якщо авторами подання до КСУ були колишні "регіонали", потім "опоблоківці", зараз переважно "ОПЗЖешники", то ініціаторами перегляду норм закону – "слуги народу".

Як мовний закон коментує президент Зеленський

А почалося все того ж таки 25 квітня 2019 року, коли новообраний президент Зеленський прокоментував ухвалення мовного закону. Він пообіцяв, що після його вступу на посаду цей документ ретельно проаналізують, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. "Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю, - казав Зеленський. - До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді". Обіцянка переглянути закон про мову точно сподобалася значній частині виборців.

Але її Зеленський не виконав. Більш того, у передвиборчій програмі "слуг" була вже інша – створити систему підтримки української мови та культури за допомогою фіскальних стимулів і пріоритетного державного фінансування.

Хто зі "слуг" намагався змінити закон про мову і як

Проте щойно "слуги" увійшли до парламенту, як один із них, мажоритарник із Дніпра Максим Бужанський, у жовтні зареєстрував законопроект, метою якого було продовжити можливість викладання в середній школі російською до вересня 2023 року (замість передбаченого 2020-го). А в грудні він ініціював законопроект про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні, яким пропонував визнати закон про мову таким, що втратив чинність. Бужанського розкритикували самі "слуги", зрештою у лютому 2020-го цей законопроект було знято з розгляду. Що, втім, не завадило цьому депутату і в подальшому активно ініціювати документи, спрямовані на перегляд норм мовного закону.

Закон про мову час від часу хоче переглянути й спікер Дмитро Разумков. Востаннє – вчора. Він заявив про необхідність приведення норм цього законодавчого акту у відповідність з рекомендаціями Венеційської комісії.

Та, нагадаємо, рекомендувала низку змін, ключова – відтермінувати дію деяких норм до прийняття закону про нацменшини. Зауважимо: Венеційка не вказує нашим законодавцям, що їм робити, вона лише рекомендує. Тобто, український парламент може не зважати на поради. Тим більше зараз, коли КСУ поставив крапку у дискусіях навколо конституційності мовного закону. Бажання щось переписати в якому у "слуг" трапляється якимись хвилями. То вони не чіпають його, то потім раз, і пішла атака. Цього року таких потужних атак було дві – наприкінці січня і початку лютого та в липні. 25 січня кілька десятків "слуг" зареєстрували законопроект №4638, що передбачав скасування штрафів за порушення права на послуги українською мовою. 9 лютого інша група монобільшовиків зареєструвала проект закону №4638-2, яким початок штрафів мали перенести. Чому? Бо коронавірус і карантин. Серед авторів згаданих документів традиційно Бужанський, а ще Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук, Данило Гетманцев, Олександр Качура та інші добре відомі загалу народні обранці. Тоді національно-свідома та патріотична громадськість завдяки своїй активності зірвала спроби "слуг".

Минуло півроку і ті знову взялися за мову, спробувавши шляхом ухвалення низки поправок до законопроекту 5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини" вивести з-під дії мовного закону телебачення, виборчу агітацію, рекламу, звільнити чиновників від іспиту на володіння державною, та повернути російську в освітній процес. Це все при тому, що ці питання жодним чином не стосувалися ремонтно-реставраційних робіт і коштів на них. Знову ж лише під тиском громадськості "слуги" від своїх скандальних поправок відмовилися або самі, або одну із них, авторства Бужанського, відхилив комітет.

Яких атак на мову можна чекати далі

Чи припиняться після рішення Конституційного суду спроби переписати закон про мову? Скоріше за все, відверто провокаційних ініціатив не буде. Їх легко відстежують і зрештою іміджеві збитки несуть самі ж "слуги". Але з часом може бути інше – ухвалюватимуться закони, які дійсно потребуватимуть змін до мовного закону (приміром анонсований Зеленським закон про національні спільноти), і ось вже через них його норми пом’якшуватимуть. Або візьмуть і узаконять українську російську мову. Бо як там казала письменниця Юлія Мендель, - ця мова є "частиною культурного різноманіття нашої країни". А потім це "різноманіття" візьмуться захищати...

Читайте ще